Головна > РКЦ > Літургійні читання на суботу ІV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)
Літургійні читання на суботу ІV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)3-02-2018, 00:30. |
|
Субота ІV звичайного тижня, рік ІІ Перше читання Читання з Першої Книги Царів Тими днями пішов раз Соломон у Гівеон, щоб там жертвувати, бо то було найбільше узвишшя, і тисячу всепалень приніс Соломон на тому жертовнику. У Гівеоні з’явився Господь Соломонові вночі у сні. Бог сказав йому: «Проси, що маю тобі дати!» Соломон відповів: «Ти зробив твоєму рабові, моєму батькові Давидові, велику милість за те, що він ходив перед Тобою по щирості, по справедливості й правотою серця. Ти зберіг йому цю велику милість й дарував йому сина, щоб сидів на його престолі, як воно і є нині. А тепер, Господи, мій Боже, Ти зробив царем раба Твого замість батька мого Давида; та я ще дуже молодий, не знаю, як поводитися. Раб Твій обертається серед народу, який Ти вибрав, такого великого народу, що його із-за численності не можна ні злічити, ні порахувати. Тож дай рабові Твоєму розумне серце, щоб він судив Твій народ та розбирав між добрим та лихим, бо інакше хто зможе правити тим великим народом». Сподобалося Господу, що Соломон просив цього. І сказав йому Бог: «За те, що ти просиш цього, що не просив для себе ні довгого віку, ні багатства, ні смерті твоїх ворогів, а просив розуму для себе, щоб уміти судити, то я вволю твою волю: дам тобі мудре і розумне серце, що нікого, як ти, не було перше тебе, ані після тебе не з’явиться. А навіть дам тобі те, чого ти не просив: і багатство, і славу, так що рівні тобі не буде між царями, покіль віку твого». Слово Боже Псалом респонсорійний Присудів Твоїх навчи мене, Боже Як молодому зберегти свій шлях чистим? – * Я заховав Твої слова у своєму серці, – * Своїми устами я звіщаю * Спів перед Євангелієм Алілуя, алілуя, алілуя Євангеліє † Читання святого Євангелія від Марка Того часу посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили. А Він каже їм: «Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи!» Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти. Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця. Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них. Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, й почав їх багато навчати. Слово Господнє Повернутися назад |