«Я закликаю вас до святості» (о. Любо Куртович, OFM)

Самі слова «святість» і «святі» можуть здатися нам надто абстрактними та незрозумілими. Для деяких людей святі є легендами й казками. Для інших – це календарний список, часто з неясними та нічого незначущими іменами. Для деяких християн святі – як «автомати» чи апарат самообслуговування. Дехто думає про святих, що це дивні подвижники та аскети, які ненавидять і виснажують своє тіло, які настільки втекли від світу, що стали дивними та ненормальними людьми.

Є один анекдот, де розповідається, як один учень прийшов до вчителя й сказав йому, що він готовий до святості, бо так умертвив своє тіло, що йому вдавалося спати на землі, їсти траву та бичувати себе тричі на день. «Осел також спить на землі, їсть траву, і його постійно б’ють, але чи хтось іде проголошувати його святим? А де ж любов?» – відповів учитель.

Найголовніше, чим відрізняються святі, – це любов. Святість полягає не в тому, щоб робити незвичайні речі, а в тому, щоб робити прості та повсякденні речі з любов’ю. Святість вимірюється любов’ю.

Ми часто схильні думати, що святість приготована лише для небагатьох та вибраних людей. Святість пропонується всім. І вона полягає не в тому, щоб робити незвичайні речі, а в тому, щоб з’єднатися з Христом і жити Його Таїнствами, прийняти Його принципи, Його думки та Його поведінку.

Якщо дійсно хочеш бути святим, то завжди виконуй свої навіть найменші обов’язки. Стати й бути святим – не значить бути безгрішним і не значить ніколи не падати, але смиренно й наполегливо вставати знову й знову.

У Своїх посланнях Богородиця закликала, щоб святі були для нас зразком та прикладом життя у вірі. Цікавитись і вивчати життя святих допомагає нам, і мусимо запитати себе: «А де я перебуваю щодо святих? Як я живу своєю вірою? Чи можу я бути таким же святим, якими були вони? Чи маю я сміливість бути Божим, Ісусовим і Богородичним у цьому світі? Чи вірю я, що останнє слово за Богом, незважаючи на те, що нам може здатися, ніби Він зник?»

Папа Франциск в одній зі своїх проповідей сказав: «Щоб іти шляхом святості, серце має сміливо сподіватися, невпинно перевіряти себе та смиренно відкриватися Божій благодаті».

Тільки Бог святий. І Він дарує Свою святість тій душі тією мірою, якою душа з довірою й постійно віддається та відкривається Йому.

Папа Франциск учить нас, кажучи: «Святість досяжна, якщо її підтримують чотири дуже важливі фактори: мужність, надія, благодать і навернення».

Пресвята Діва Марія не перестає йти з нами шляхом святості, підбадьорюючи та ведучи нас дорогою, якою вже пройшла. Вона знає, що ми зможемо пройти та йти шляхами, що ведуть до Бога. Але Вона не може зробити цього за нас. Вона не може замінити нас і не може жити та довіряти замість нас. Допоможіть Їй, щоб Вона могла нам допомогти. Адже Марія – Мати, Яка любить Своїх дітей, жадає й бажає для них найкращого, що потрібно нашим душам і нашому життю. Вона знає, що Бог створив нас для Себе, і наше серце неспокійне, поки ми не повернемося до джерела нашого життя – до Бога.