Головна > РКЦ > Літургійні читання на ІV неділя звичайного періоду (РКЦ)
Літургійні читання на ІV неділя звичайного періоду (РКЦ)30-01-2016, 21:30. |
Єр 1, 4-5. 17-19 Читання з Книги пророка Єремії За днів Йосії надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж Я сформував тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив. Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що Я накажу тобі; не лякайся їх, а то Я нашлю на тебе страх перед ними. Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих. Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо Я з тобою, – слово Господнє, – щоб тебе врятувати». Слово Боже
Псалом респонсорійний Пс 71, 1-2. 3-4а. 5-6аб. 15аб і 17 Славити буду я Твоє спасіння
На Тебе, Господи, покладаю надію, * тож хай не буду засоромлений навіки. У своїй праведності врятуй мене, мене визволь; * прихили до мене своє вухо і спаси мою душу.
Будь для мене Скелею притулку, * в якій завжди я міг би заховатися; Ти наказав мене спасти, + бо Ти – моя Скеля і моє пристановище.*
Боже мій, з рук грішника мене визволь. Адже Ти – моя надія, Господи, – * Господь, на кого я покладаюся від молодості моєї. Від народження на Тебе я покладався, * Ти вивів мене з утроби матері моєї.
Мої уста сповіщатимуть про Твою праведність, * увесь день – про Твоє спасіння; Боже, Ти мене навчив ще за молодості моєї, * і я досі розповідаю про Твої чуда.
Друге читання 1 Кор 12, 31 – 13, 13 (довше) Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян Брати! Ревно дбайте про більші дари, а далі я вам показую ще кращий шлях. Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним кимвалом. І коли маю пророцтво, осягнув усі таємниці й повноту знання, коли маю повноту віри, так що гори переставляю, але любові не маю, – то я ніщо. І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму. Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково. Коли ж настане досконале, припиниться часткове. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче. Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них – любов. Слово Боже або Коротше читання (13, 4-13 ) Брати! Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково. Коли ж настане досконале, припиниться часткове. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче. Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них – любов. Слово Боже
Спів перед Євангелієм Лк 4, 18 Алілуя, алілуя, алілуя Господь послав Мене благовістити убогим, проповідувати визволення полоненим. Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє Лк 4, 21-30 Читання святого Євангелія від Луки Того часу Ісус у синагозі почав говорити: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» А Він промовив до них: «Напевно, скажете Мені цю приказку: "Лікарю, оздоров самого себе!” Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі». І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман – сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. Слово Господнє Повернутися назад |