Варто віддати своє життя Богородиці

Мене звати Каріна. Мені 23 роки. Зараз я живу в спільноті «Світло Марії» в Меджуґор’ї. До спільноти я прийшла в листопаді 2019 року з бажанням дарувати рік Богородиці. Спочатку я не знала, що мене чекає, що прийде, як це буде виглядати, але з довірою дитини я вирішила віддатись Їй і присвятити один рік свого життя за Її наміри та плани миру для цього світу. Відразу я відчула глибокий спокій і велику радість. Кожного дня я знову приймала рішення вийти й прожити день із Нею, ховаючись у Її Непорочному Серці.

Дбаючи про Її наміри, вона піклувалася про мої. Чудеса не змусили на себе довго чекати. Найбільшим дивом є навернення моєї сім’ї. Мої батьки завжди були проти Меджуґор’я. До останнього моменту перед моїм від’їздом вони сподівались, що я передумаю й нікуди не поїду. Однак я продовжувала молитися та покладалася на Марію, що якщо я довірю Їй їх, Вона попіклується про їхні душі. І так сталося.

У березні цього року мої батьки вперше приїхали до Меджуґор’я. І вони вирішили відкрити своє серце Богові через Марію. Повернувшись додому, вони почали жити тим, що до чого закликає нас Марія: молитва Розарію - щодня, піст - у середу та п’ятницю, свята сповідь, Євхаристія, щоденне читання Святого Письма. Перемінені таким чином, вони почали свідчити про красу життя з Богородицею тим, хто поруч. І невдовзі це почало приносити плоди, їхні серця почали поступово змінюватися. Вони сповнилися миром і радістю та знову віднайшли сенс життя. Своїм новим життям почали давати приклад любові і своїм донькам. Тому що це найважливіше в наш час - любити в кожну мить і робити вчинки любові, і Любов наверне кого хоче.

Ця переміна моїх батьків і повернення до живого Бога настільки вразили мою сестру, яка практикувала буддизм, що через дуже короткий час вона забрала вівтар Будди з нашого будинку й замість нього поставила статую Діви Марії.

Кожен із нас запрошений до цього. З довірою дитини віддаватися Богові й Марії та свідчити про красу та любов у цей нелегкий час. Іноді це непросто, особливо коли людина не бачить надії й усе навколо неї, здається, ніби проти неї, ніби світ руйнується. Проте Бог і Марія все ще нагадують нам: «Не бійтеся, Я з вами». Це речення в Біблії згадується 365 разів. Це тому, щоб ми пам’ятали про це кожен день, кожну мить. Що б не трапилося, Бог завжди з нами й ніколи не покине нас, особливо в труднощах, у той час Він ще ближче до нас, ніж ми думаємо.

Так і ця важкість з епідемією, яка запанувала у світі, може бути для нас уроком, випробуванням, тестом, щоб на мить зупинитися й зазирнути у своє серце - і ще більше наблизитись та віддати своє життя Творцеві. «Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала» (Йо. 15:2). Він як ідеально люблячий Батько хоче, щоб ми, його діти, зростали, і тому очищує нас, а процес очищення іноді болісний та важкий. Але що нічого не коштує, нічого й не вартує. Людина усвідомлює цінність чогось лише тоді, коли втрачає.

У моєму випадку це те саме. Зараз мені довелося на деякий час повернутися до Словаччини через ситуацію з коронавірусом у світі. Прийняти це рішення з миром і у віданні Богові було для мене дуже важко. Однак це спонукає мене до ще більшої вдячності, відданості й довіри, що після кожної бурі, вийде сонце. І я також запрошую тебе, дорогий друже. Молися, довіряй і побачиш чудеса, в собі і навколо себе. Будеш, як дім на скелі, ніщо не зламає тебе, якщо будеш  міцно вкорінений у Христі. «Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі» (Мт. 7:25).

Нехай Господь і Марія благословляють тебе й дають тобі силу.

Каріна, Словаччина