Головна > Свідчення > Свідчення учасників другого паломництва для неповносправних осіб

Свідчення учасників другого паломництва для неповносправних осіб


26-07-2014, 19:44.
Свідчення учасників другого паломництва для неповносправних осібДруге, за рахунком паломництво для неповносправних осіб в Меджугорії відбулося 20-22 вересня під назвою: «Живіть своєю вірою». Стимулом до організації такого паломництва, було багаторічні паломництва с.Растіслави Ролбовски зі спільноти неповносправних осіб з Дакова.

«Бог заохотив мене до контакту з Муджугорією. Від 1995року, відколи приїхала в Даково і відколи отримала працю в Домі Духовної Допомоги, єдиною з моїх перших праць була робота з людьми з спеціальними потребами. Ми приєдналися до руху Віра і Світло. Вже від початку ми почали їздити в Меджугорію. Це було для нас, як приїзд додому, до Мами. В глибині серця я завжди прагнула, щоб наша діяльність поширювалась, прагнула організувати міжнародну зустріч.» - сказала с.Растіслава.

 

Загалом паломництва зібрало близько 460 учасників. Серед них була і Дурджіца Мадар з місцевості Вінковці, мати хлопця з церебральним паралічем. Вона є віце-президентом асоціації «Bubamara» (Сонечко). Підкреслює , як Меджугор’є показало людей з особливими потребами.

"Ми зібралися, щоб зустрітися, але ми також голодні благословення Божої Матері. Віра це те, що дає мені сили, як матері, дає силу моєму чоловіку, моїй дитині. Мій Марек почав ходити у віці 10 років, слава Богу, Діві Марії, Меджугор'ї. У 1985 році я вперше приїхала в Меджугор'є. Подорослішавши, я забула про Бога і жила життям без Нього. На світ прийшов наш Марек і в 2002 році по дорозі з моря, ми поїхали в Меджугор'є, проте цю поїздку я розглядала, як туристичну. Мій чоловік виріс у родині людей невіруючих. Тут почалося моє цілковите навернення, мій чоловік був далекий від цього. Проблеми з сином були численними. Я була в депресії, пробувала ходити до церкви, але це не було регулярним. Тоді я не могла зносити мого чоловіка, не дозволяла йому зближатися до мене і до дитини. У 2006 році, вперше приїхала на організоване паломництво до Меджугор'ї. Я піднімалася на вершину гори Хреста і плакала. Я молилася за зцілення моєї дитини. На хвилину я перестала плакати і в моїй голові промайнула думка: що з того, що моя дитина почне ходити, якщо душа мого чоловіка на краю прірви? Це змусило мене задуматися, і я зрозуміла, що мені потрібно, зцілити мій шлюб, подружню любов.

Сьогодні ми є сім'єю, яка регулярно ходить в неділю на Святу Мессу, наш шлюб зцілився. Тоді я почала звертатися до мого чоловіка з любов'ю. Я зрозуміла, що він хоче бути частиною нас. Після повернення з Меджугор'є, я поставила чоловіка на перше місце, дитину – на друге. Диво сталося в нас самих, ми знову зустріли справжню любов. Зростаємо всі ми троє у вірі, через Меджугор'є" – сказала п. Đurđica.
Повернутися назад