Сильніші у вірі (Тереза Ґажійова)

Марія крокує з нами, з Церквою, природою, нашим часом. Піст, молитва, зречення – це засоби, про які ми часто будемо чути під час Великого посту, який розпочинається за кілька днів. «Молитвою та постом ви можете зупинити війни, стихійні лиха». Це було перше послання від 26 червня 1981 року, з яким Цариця Миру звернулася до всього світу.

Ми часто чуємо, як вона нам підкреслює силу посту, молитви, зречення: «Лише молитвою і постом можна зупинити війну; хто молиться, не боїться майбутнього, а хто поститься, не боїться зла; повторюю вам ще раз: лише молитвою та постом і війни можна зупинити, війни вашої невіри та страху перед майбутнім; озбройтеся молитвою й постом».

Піст, молитва, зречення – це засоби, за допомогою яких ми стаємо чутливими до святих речей і починаємо їм більше приділяти уваги. Це засоби, за допомогою яких ми створюємо середовище, в якому все природно, ніби саме по собі, займає належне місце. Ми набуваємо чуйності до дії Святого Духа, і відразу завжди ми знаходимось у потрібному місці в потрібний час.

Читаємо в Євангелії про пророчицю Анну, яка служила в храмі постом і молитвою: тільки коли привели Ісуса до храму, опинилася там і вона. Через піст, зречення старе вмирає в нас і народжується нове.

В одному посланні Богородиця сказала: «Сьогодні вас закликаю, щоб постом та молитвою приготували шлях Моєму Синові до ваших сердець». З приходом Ісуса починається відродження. Марія закликає нас постити кілька днів, наприклад, зробити собі дев’ятницю посту, постити кілька днів перед великими святами, готуючись до Різдва, Великодня. Підготувати серце, очистити його, щоб Господу було куди прийти зі Своєю благодаттю.

Після кількох днів посту та молитви можемо відчути, що минуле позаду – і  почалося нове життя. Піст і зречення надзвичайно зміцнюють нашу віру. Це шлях до свободи нашого серця. Після невдалої молитви учнів про вилікування біснуватого Ісус сказав: «Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом».

Марія говорить: «Як природа, яка себе дає, і ви, дітоньки, роздумуйте над тим, скільки ви прийняли». Природа вірна своєму Творцеві та Його закону. У цей період вона ось-ось прокинеться й відкриється для нового життя. Ми наближаємось до весни невеликими кроками, а це означає оновлення. Так повинно бути і з нами. Постом, зреченням, умертвленням старе вмирає, а нове приходить. Ісус приходить й у відкритому  для Нього серці починається нове життя, відродження, оновлення. Тому Церква дає нам час посту, як оновлення та підготовку до перемоги великодньої любові.

Спогади  про отримане добро пробуджують у нас вдячність. Псалмоспівець говорить: «Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи» (Пс. 103). Вдячність може пробудити милість, яку ми отримали. Той, хто забуває про дароване йому добро, стає невдячним. Марія, як мама, навчає нас роздумувати про те, скільки ми отримали. Вдячна людина є радісною, має надію, ніколи не буде розчарованою, бо знає: усе, що вона має, походить від доброго Бога. І це причина нашої радості, якої ми не можемо залишити лише для себе.

Попри все, що відбувається, Марія закликає нас до любові, миру, радості. Якими є ми, такими будуть і люди довкола нас. Переміна світу до доброго завжди починається з нашого навернення. Марія хоче нам у цьому допомогти.

Молитва: Небесний Отче, ми дякуємо Тобі, що Ти все ще посилаєш Марію до нас, щоб нагадати нам про те, що Ти вже відкрив нам через Ісуса: молитва, піст зміцнює нашу віру. Дякуємо за Меджуґор’є, за всі ласки, які ми отримали за Її заступництвом. Зміцнюй  нас у рішучості працювати над нашим особистим наверненням і святістю, щоб усім навколо нас було добре на землі. Зроби нас свідками справжньої радості та надії, яку можеш дати тільки Ти. Амінь.