Сила віри і надії
5-05-2015, 21:20.
…є у складених руках у спільній молитві з Нею до Святого Духа. Закликає нас у сьогоднішньому посланні Цариця миру.Молитися Духу Святому означає «вдихати Боже життя». Святий Дух має силу втішити, Він є духовним помазанням, дарувателем, словом, силою благодаті, захисником… Може сотворити все нове. “Зішли Свого Духа і відновиш обличчя Землі”, — молимося в гімні до Святого Духа.
І ми як Ісусові учні, що були обтяжені земними речами, слабкі, втомлені, розгублені, а понад усе повні страху. З цією купкою крихких і зранених зустрічається Марія. Зустрічається з ними після Ісусової смерті, коли вони втратили віру та надію. А навіть якщо мали досвід зустрічі з Воскреслим Ісусом, все одно їхня віра “ще не була тим, чим мала бути”. Ми так сильно до них подібні.
…Якщо молимося з Марією, приходить Святий Дух, бо Він є там, де є Його наречена…
Марія залишається з ними й потім відразу відбувається це: “Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. Усі вони сповнились Святим Духом…” (порівн. Діян 2,2-4). І все водномить змінилося. Після цієї молитви відразу зникла вся втома, розгубленість, страх. Неспокійні апостоли перетворилися на відважних героїв, і Бог почав їхньою участю творити чуда через Святого Духа. Це діється й сьогодні, якщо витриваємо в молитві з Марією. Це дуже просте і таке сильне. Коли відчуваємо втому, неспокій і не знаємо, куди йти далі, просто взиваймо: “Прийди, Святий Душе, прийди за міцним заступництвом Непорочного Серця Богородиці, Твоєї любої нареченої”.
В молитві з Марією зникає сила зла. В Меджуґор’ї Марія часто нам повторює: не втрачайте надію! Як говорить один екзорцист: коли молюся вервицю, я знаю, що приходить Марія, а зло відходить, бо диявол не зносить Маріїної покори.
“Даю нам найсильнішу зброю проти сатани, а це є молитва вервиці. Коли молитеся вервицю, відкрийте Мені свої серця — так можу вам допомогти”. Якщо молимося з Марією, приходить Святий Дух, бо Він є там, де є Його наречена. Святий Дух приходить відразу з усім тим, що є і що нам потрібно. Бо ми навіть не знаємо, що нам потрібно. Тому краще залишмо це на Нього. Будьмо покірні, дозвольмо себе обдарувати. Так, як навчає нас Святе Письмо: “Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними. А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.” (Рим 8: 26-27).
…В молитві з Марією зникає сила зла…
Приймімо свою слабкість, нездатність правильно зреагувати і повністю віддаймося проводові Духа. Маріїна покора є воротами нашого серця для приходу Святого Духа. Святий Людовік відкриває нам своє пізнання у книзі “Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії”: “Марія разом із Духом Святим витворила те найбільше, що коли-небудь було і коли-небудь буде – Богочоловіка; а потім сотворить великі речі в останніх часах. Бог довірив Їй формацію та виховання великих святих, які житимуть у кінці світу; тому що тільки ця виняткова й чудесна Діва може сотворити в єдності зі Святим Духом надзвичайні та чудесні речі. І коли Святий Дух, Її жених, знаходить Її в душі вірянина, поспішає туди вступити і вливається в неї в тій мірі, у якій ця душа дала простір Його Нареченій.”
В іншому місці він говорить, що Святий Дух не може робити багато чудес саме тому, що чимало душ не знають, хто є Марія, і яким є Її завдання. Її єдиним завданням є привести нас до Неба. Протягом майже 34 років явлінь у Меджуґор’ї Вона веде нас прямою дорогою до спасіння, до Господа. Повторює нам Його заклик : “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” (Мт. 11, 28).
Молитва
Прийди, Святий Душе, прийди за міцним заступництвом Непорочного Серця Богородиці, твоєї любої нареченої. Святий Душе, прийди, переміни нас і наповни нас силою віри й надії. До Непорочного Серця Твоєї нареченої вкладаємо весь неспокійний світ, усі втомлені неспокійні серця. Хай зникне всяке зло. Хай Твоя любов переможе і приведе нас до Неба до Отця. Амінь.
Терезія Гажіова
Взято з газети "Світло Марії"
Повернутися назад