Версія для друку > Хресна дорога в день посту (Славко Барбаріч, OFM)

ВОСЬМА СТАЦІЯ: Ісусе, Ти втішаєш єрусалимських жінок

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!

- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Ісусе, Ти не дозволив жінкам Єрусалима плакати через Свою долю, але зупинився й закликав їх до навернення, аби наверненням вони врятували себе, свої сім’ї та народ. При кожній нагоді Ти ніс радісну вістку про Царство Отця, не проминувши й цієї можливості говорити до жінок, які за Тобою плакали.

Цей день посту та молитви віддаю Тобі за себе, щоб Твоє слово я вмів завжди слухати й приймати у свободі серця й душі, очищений постом і молитвою від усього, що засліплює мене на знаки Твоєї любові й робить глухим до Твого слова. Прошу й пощу сьогодні за всіх, до кого слово звернене, — за всіх християн, аби, звільнені від будь-якого поневолення цього світу й гріха, вони вміли впізнавати в глибині серця знаки любові й чути Твоє слово.

Віддаю цей день посту також за Папу, за всіх єпископів, священиків, місіонерів та катехитів, щоб силою посту та молитви вони ставали найперше тими, хто слухає слово, а відтак несли його іншим. Нехай Твій Дух надихає й веде їх, і в силі Духа вони вістять Твоє слово. Нехай їх супроводять знамення й чудеса так само, як проповідь апостолів та багатьох святих супроводжували дивовижні знамення Твоєї сили й могутності.

Особливо віддаю Тобі цей піст та молитву, щоб кожен священик усвідомлено прийняв свою місію вістити Євангеліє, прощення гріхів, зцілення хворих та визволення від темних духів. Нехай Твоє Царство свободи й миру, справедливості й життя досягне всіх людей та народів. Прошу Тебе й пощу також за нові покликання в Церкві, щоб молоді люди відгукнулися на заклик і прийняли його.

(Віддай ситуації, коли ти слухав Боже слово без волі чи радості; усі внутрішні перепони, котрі, як ти відчуваєш, засліплювали й глушили тебе на те, що Господь дарував чи бажав Тобі дарувати, а ти не прийняв, тому що постив і молився недостатньо; і — з вірою — віддай свою молитву та піст за всіх, хто найбільше в ній зараз має потребу!)

ДЕВ’ЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, Ти втретє падаєш під тягарем хреста

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!

- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Ісусе, Ти втретє впав під тягарем хреста. Не смію й подумати, як Тобі було в ті моменти, коли, зовсім розтерзаний, знесилений і висміяний, Ти лежав під хрестом і коли піднявся з останніх сил та пішов далі. Ноги Твої підкошувалися й дрижали, рани закривавили знову, усе тіло було суцільним болем. Тільки любов до нас стала міцнішою: вона дала Тобі силу піднятися й іти далі. І в цьому падінні Ти повторив у серці те, що промовив у Гетсиманському саду: «Отче, нехай буде воля Твоя!» Ісусе мій, дякую Тобі!

Віддаю Тобі цей піст і молитву за всіх, хто втратив внутрішню свободу в алкоголі, наркотиках, азартних іграх, розпусті, проституції та інших шкідливих заняттях. Віддаю сьогодні цей піст і молитву за всіх тих, що зруйнували цілковито свою людську гідність, своє духовне, душевне й тілесне здоров’я, стали рабами шкідливих звичок і мучителями тих, із ким живуть. Силою посту й молитви закорени в їхньому серці глибоке стремління до звільнення та пошли їм на допомогу людей. Дай їм силу, щоб подолали своє зло, підвелися й пішли за Тобою, не боялися жертви та утримання й наново здобули віру, любов, надію й довіру. Нехай до їхнього серця повернуться радість і мир. Дай їм сили пробачити самим собі й тим, кого вони звинувачують у своїх падіннях, та стати свідками сили, що виходить від Тебе. Віддаю Тобі цей піст і молитву також за всіх, хто зовсім не має волі підвестися й не визнає, що потребує допомоги. Проясни їхній затьмарений розум, укріпи ослаблену й надломлену волю та визволи від шкідливих впливів, щоб усі люди змогли жити в мирі.

(У тиші віддай усе, що є у твоїм серці та поведінці недоброго, а також усіх, кого знаєш і хто перебуває в тяжкому стані, і молися за них!)

ДЕСЯТА СТАЦІЯ: Ісусе, із Тебе знімають одяг

- Поклоняємося Тобі, Христе, і благословимо Тебе!

- Бо Ти Своїм святим хрестом урятував увесь світ!

Несучи хрест, Ти дійшов, Ісусе, до місця, де обрав віддати за нас на хресті Своє життя. Перед самим розп’яттям Твоїм мучителям спало на гадку ще дещо: із Тебе зірвали одяг і нагим виставили на огляд натовпу, під нові насмішки й глумливі викрики. Ти витерпів усе в любові й терпінні, аби відкупити нас від усіх принижень та гріхів проти людської гідності. Перед цією стацією в мені починає лунати питання: невже повинен був Ти витерпіти й винести на Собі все це? І пробивається відповідь: так, повинен був — гріховність моя й цього світу великі, але Ти вибрав вибавити нас від осуду, що впав на нас через гріх. Дякую Тобі, Ісусе!

Віддаю Тобі цей день посту й молитви як подяку за Твою безмірну любов, але також і за все, чим я особисто принижував себе: за всі гріхи тіла, що я здійснив, і за всі гріхи цього світу, якими принижує себе людина.

Віддаю Тобі цей день посту й молитви за всіх, що пережили в дитинстві в сім’ї від найближчих приниження, відкинення, сексуальне насилля; за всіх, що здійснили гріх проти гідності ще не народженого життя; за всіх політичних в’язнів та всіх людей, які втратили свободу внаслідок правопорушень чи кримінальних злочинів; за всіх, хто використовує становище, силу й гроші для зловживань та приниження інших. Силою Своїх страстей та пониження в ці хвилини звільни кожне серце й поверни всім людську гідність.

(Віддай зараз Господеві свої тілесні гріхи, проси про прощення й молися за навернення всіх, кого знаєш і хто знаходиться в обставинах, де зневажає людську гідність свою та інших!)

(Продовженння. Початок в попередньому випуску)

Взято з газети Світло Марії