Славко Барбарич OFM “Постіть серцем”

4.6. Піст і загроза війни 

І прийшли, і донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.

І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею. І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа. (2 Хроніки 20:2-4)

Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем. По всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя.(Юдит 4:12-13)

Скликано збори, щоб приготуватись до битви, щоб молитись і просити ласки й милосердя…. Постили того дня і, надягнувши волосяниці та посипавши голову собі попелом, роздерли на собі одежу. (1 Мак 3:44.47)

…і не допустив, щоб народ, який ще тільки недавно відідхнув був трохи, потрапив знову у руки нечестивих поган. І всі разом, виконуючи той наказ, із плачем та постом припавши обличчям до землі, три дні безперестанку молилися до милосердного Господа; тоді Юда піддав їм духу та звелів бути напоготові. (2 Мак 13:11-12)

І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована! І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.

І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі. І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п’ють води! І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках. Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо! (Йона 3:4-9)

Взято з газети Світло Марії