Нехай святі будуть для вас прикладом (о. Любо Куртович, OFM)

Пресвята Діва Марія неодноразово закликала нас наслідувати життя святих. Ось що Вона сказала нам у посланні від 25.07.1987 р.: «Дорогі діти! Прошу вас від сьогодні прийняти дорогу святості. Люблю вас і тому хочу, щоб ви були святими...». У посланні 25 квітня 1988 року Вoнa говорить: «Дорогі діти! Бог хоче зробити вас святими, тому через Мене закликає вас до повного віддання». У посланні від 25 жовтня 2004 року Богородиця каже: «Нехай святі будуть вашими заступниками і прикладом, щоб ви їх наслідували та свято жили».

Діва Марія ставить перед нами ідеал святості. Якими б простими не здавалися на перший погляд Її послання, вони дуже вимогливі, вимагають від нас цілковитого залучення та віддання Богові. Святість – це наш шлях і ідеал, до якого нас кличе Небесна Мати. Бути святим означає бути нормальним, бути здоровим, вільним і щасливим. Насправді це означає реалізацію всіх тих прагнень, які Бог вклав у наше серце.

Житія святих – найпрекрасніші романи. Якщо хтось читав життєписи будь-яких святих, то знає причину: вони містять усі елементи, які роблять читання приємним. У них є відкриття самого себе, пристрасть до мети, труднощі в досягненні цієї мети, є любов і страждання… і більше, ніж у будь-якому іншому романі, в житті цих богошукачів є таємниця самого Бога, який об’явився нам в Ісусі Христі. Ми знаємо, що святий Ігнатій Лойола навернувся, читаючи біографії святих. Знаємо свідчення св. Терези Бенедикти від Хреста, яка шукала правду, яка привела її до правди про Бога. У багатій бібліотеці однієї зі своїх подруг вона дістала автобіографію святої Терези Авільської. Прочитавши її на одному подиху, вона сказала собі: «Це правда».

Навіть після смерті святі діють, підбадьорюють і промовляють до душ, тому що вони самі засновані на вічному і живому Богові.

Ми знаємо, що святі сприймаються як надзвичайні, незвичайні і дещо дивні люди. Коли ми кажемо, що хтось святий, то думаємо, що він настільки справедливий, чесний, доброчесний і побожний, що це викликає повагу і захоплення, але, водночас, й підсвідому відразу.

Святих ставлять на вівтар. На їх честь створюють статуї, служать богослужіння, віруючі звертаються до них з молитвами, вшановують їхні образки, просять їхнього захисту. Одні святі є заступниками успішної праці, інші – подорожей, інші – хворих, одні заступаються за дітей, інші – за домашнє майно, одні – за врожай полів, інші – за шлюб, за сім’ю, одні – за добре народження, за злагоду між людьми, за душевнохворих і тому подібне. Усе це призводить до переконання, що святі — божественні, незвичайні люди. Вони ніби не належать до наших сфер, ніби не жили на землі або не мають жодного відношення до нашого повсякденного життя. Тож, на жаль, святі стали протилежністю того, що передбачалося їхньою канонізацією.

Проте, Церква хотіла дати людям взірець, як ми всі можемо стати святими, а не лише молитися до святих за земні, дрібні потреби. Відбувся розкол, і тому існує мала ймовірність того, що святі будуть зразком, що деякі люди намагатимуться їх наслідувати. Вони здаються незбагненними, їх відокремлює від нас пишність наших урочистостей на їхню честь, тож нікому й на думку не спадає, що він/вона має бути таким, як вони.

Якщо ми поглянемо на житія святих, то побачимо, що в них немає нічого, що створювало б таку ментальність.

Розмова про святих часто збентежує нас, бо ми думаємо, що їм було легше. Ми уявляємо їх іншими. Наголошуючи на їхній святості, а не на Божій дії в них, ми справді можемо почуватися нездатними на великі речі. Але якщо виходити з того, що це були люди з такими ж помилками, шкідливими звичками, слабкостями характеру, як і ми самі, то вони нам одразу стають ближчими. Так, це були люди, які відкрили у Христі нову модель людини і пішли за ним. Вони залишили ініціативу Богові, і Він змінив їх.

Діво Маріє, Царице святих, Ти відчула Божу святість і всемогутність. У Твоєму житті Бог зробив великі справи, як Ти сама підтверджуєш: «Велике бо вчинив мені Всемогутній». Ти дозволила Богу вписати Свої діла у Твоє серце та життя. Випроси для нас також ласку цілковитого віддання в руки Небесного Отця, щоб день у день ми ставали подібними до нашого Творця. Ми віддаємо Тобі, Діво Маріє, усіх тих, хто віддалився від Бога, джерела життя, і перебуває на бездоріжжях, на яких не можуть знайти миру чи радості, які тільки Бог може і хоче дати. Амінь.