Час молитви (о. Любо Куртович, OFM)

Ми всі знаємо, що молитва потрібна й Бог може дати нам лише те, про що ми Його просимо. При цьому говорити про молитву можна багато, проте одна справа говорити, а інша – молитися. Можемо говорити про їжу й слухати про неї, але якщо самі ми не їмо, то залишаємося голодними. Те саме й з молитвою.

Усі вчителі молитви сходяться на тому, що молитва не є чимось, що відбувається само собою. Молитва – це зусилля, рішення і сталість. Найбільша проблема в молитві – зібраність, і досягти її легше тоді, коли людина вірна молитовній дисципліні та коли їй вдається зберегти внутрішню пильність. Ця внутрішня пильність здобувається не без зусиль і не за кілька днів, проте це правдивий шлях і євангельська заповідь: “Треба молитись завжди й не падати духом” (Лк. 18:1).

Наш дух подібний до млина – меле те, що потрапляє всередину, тому важливо живити його здоровою їжею. І також щоб увібрати й засвоїти слова молитви та ототожнитися з ними, духові потрібне повторення. Однією з таких молитов-повторень і є молитва Розарію. Існують й інші: отці-пустельники, наприклад, повторювали фразу: “Боже, прийди мені на допомогу! Господи, поспіши мені на допомогу!” А східні ченці віддають перевагу євангельським словам: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!”

Молитва – це життя, вона – дихання нашої душі. Як без дихання, без повітря не можемо жити, так і без молитви ми духовно мертві. Дихання важливе й учить нас однієї життєвої істини: віддавати ми можемо тільки якщо самі отримали щось. Видихнути ми можемо тільки якщо зробили вдих. І молитва з’єднує нас із Богом – джерелом життя.

Знайдемо протягом свого дня моменти, щоб вдихнути у свою душу Ісуса зі словами: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий…”, потім зі словами “помилуй мене, грішного” видихнути і з цими словами викинути з себе будь-яку тривогу, провину, гріх і страх. Так ми зможемо пережити силу Христового милосердя і Його близькість у своєму житті.

Материнське бажання Богородиці – привести нас до джерела життя – Бога. Допоможемо Їй своєю молитвою, своєю наполегливістю в ній, щоб зуміти пережити багатство миру, свободу і здоров’я, якими Бог бажає обдарувати нас за заступництвом Своєї небесної Матері Марії.

Молитва

Діво Маріє, Ти блаженна, бо повірила. Навчи нас нести, зберігати у своєму серці Боже Cлово й розважати над ним, як уміла це Ти. Слову Отця Небесного Ти дарувала не тільки Своє тіло, а й серце, душу й усю себе. Ти не відступала зі шляху віри й надії аж до самої Голгофи, коли темрява охопила землю й людські серця. У Своєму серці Ти зберегла світло віри та надії. Заступайся за нас, особливо коли переживаємо моменти випробувань і темряви в житті. Будь Матір’ю, сповненою благодаті для нас і для всіх, хто переживає важкі життєві моменти. Нехай вони відчують Твою близькість і силу Твого материнського заступництва. Поведи нас до світла Воскресіння, щоб і ми стали співучасниками перемоги Твого Сина Ісуса над гріхом, сатаною і смертю. Амінь.