Головна > О. Любо Куртович OFM > Простіть тим, хто завдає вам зла (о. Любо Куртович, OFM)

Простіть тим, хто завдає вам зла (о. Любо Куртович, OFM)


7-08-2022, 09:22.

Послання Богородиці, Цариці миру, 25 липня 2022 року «Дорогі діти! Я з вами, щоб вести вас дорогою навернення, бо, дітоньки, вашим життям ви можете наблизити багато душ до Мого Сина. Ви будьте радісними свідками Божого слова й любові та з надією в серці, яка перемагає всяке зло. Простіть тим, хто завдає вам зло, і йдіть дорогою святості. Я веду вас до Мого Сина, щоб Він був вашою дорогою, правдою і життям. Дякую вам, що відповіли на Мій заклик».

Згадаймо, як у посланні на сорок першу річницю об’явлень Богородиця сказала: «Дітоньки, Я з вами й у ці дні, коли сатана бореться за війну та ненависть. Розділення сильне, і зло діє в людині, як ніколи дотепер».

У людині міститься джерело зла, але так само – і джерело добра. Через те, що Адам повірив дияволу, ми страждаємо всі – гріх перших людей передається й нам. Злу потрібні люди, через яких воно зможе діяти, так само як і Богові потрібні ті, з допомогою яких Він хоче здійснити Свої діла. Усе визначається тим, кого або що ми вибираємо, на чий бік вирішуємо стати – добра чи зла.

Тому в житті найважливіше – навернення. Воно має на увазі розуміння, що, роблячи зло, я вбиваю себе на всіх рівнях. Добро ж, навпаки, на всіх рівнях зцілює. Основні ліки будь-яких хворіб – добро, доброта, людяність.

Коли ти поводишся правильно, наважуєшся вибрати добро, каєшся в гріху, прощаєш іншим і не дозволяєш, щоб зло в тобі перемогло, ти залишаєшся з Богом і здоровий. Коли ти робиш зло, не можеш залишитися з Богом, бо ти Його відкидаєш. І тоді неможливо бути ні психологічно, ні фізично, ні духовно здоровим. У цьому посланні Богородиця закликає нас прощати тим, від кого походить для нас зло. У молитві «Отче наш» Господь Ісус навчає, що Бог зумовив Своє прощення нам нашим прощенням ближнім. У Євангелії ми читаємо вимогливі слова Ісуса про те, що потрібно прощати. Апостол Петро думав, що зважитися пробачити своєму братові сім разів – уже геройство, Ісус же відповідає йому, що це ніщо – треба бути готовим прощати до сімдесяти раз по сім, тобто нескінченно. Нам це й сьогодні видається непомірним. У нас свої міркування, своя логіка.

Треба визнати, що прощати нелегко, особливо якщо ми зранені злом і несправедливістю, яких завдали нам близькі. Зло, заподіяне іншими, відчуття несправедливості з їхнього боку залишають у нас рану, образу та ненависть. Але будь-яка ненависть, яку ми в собі носимо, будь-яка образа, якої ми не відкидаємо, руйнує нашу власну істоту, знищує мир у нашій душі.

Тому пробачити іншим не означає визнати, що те, що ти мені зробив, добре – зло залишається злом і тоді, коли ми його прощаємо. Пробачити означає захистити себе. Це означає, що я не хочу й не приймаю від тебе зла, я вибираю Бога, небо. Той, хто вчинив зло, не може належати небу, бо ти пробачив йому. Належати небу він зможе тільки якщо розкається.

Бувають, однак, несправедливість та злочини, які залишають у житті людини тяжкі рани й наслідки. Тоді пробачити пережите зло людськими силами неможливо. І тоді важливіше не те, чи здатні ми пробачити, а те, чи хочемо – чи хочемо Бога, неба та миру у своїй душі.

Один журналіст після війни писав про хорватську жінку, яка пережила зґвалтування. Ця мужня матір народила свою четверту дитину як «плід насильницького життя з убивцею свого чоловіка, який до війни був їхнім сусідом». Вона народила її, бо, як сама каже, «не могла стати вбивцею», але, народивши, не захотіла прийняти.

Через три роки боротьби з Богом і собою таки забрала цю дитину, назвала Івана, вибачила їй та їм, бо, за словами самої жінки, «не могла жити в ненависті». Тепер у її будинку живуть та виховуються четверо дітей. Ця дивовижна матір учинила неможливе: вони живуть удома так, що троє інших дітей навіть не підозрюють, що батько молодшої, Івани, убив їхнього батька.

І це – Божа благодать, яка здатна зцілити, повернути здоров’я та зробити все новим. Нехай Богородиця, Яка на Собі зазнала меч болю, веде нас крізь усі наші болі до повноти життя в Бозі.

Молитва: Діво Маріє, Мати Ісусова й наша, до Тебе вдаємося та просимо Твого могутнього заступництва. У Твої руки та Твоє Непорочне Серце віддаємо всіх, хто обтяжений хрестами страждання, несправедливості та зла. Твоєму материнському серцю віддаємо також усіх, хто носить у серці ненависть та бажання помсти. Просимо Тебе про них, щоб вони відчинили двері свого серця Божій благодаті, яка лікує та зцілює. Діво Маріє, Твою душу й серце також прошив меч болю. Ти також переживала знедоленість та переслідування – допоможи всім, хто переживає це зараз, особливо там, де йде війна, де вбивства та ненависть. Своїм заступництвом дай усім зазнати всемогутньої Божої сили та благодаті, через які світ може перемогти будь-яку війну та її наслідки. Випроси нам благодаті, щоб у найважчих життєвих випробуваннях ми не втрачали надії в Господі. Амінь.


Повернутися назад