Про фестиваль

Ідея молитовної зустрічі молоді зародилася в серці одного юного паломника з Англії. Він поділився нею з отцем Славком Барбарічем. Це сталося наприкінці Марійського Року( 1988). О.Славко підтримав цю ідею і почав організовувати та вести фестиваль до самісінької смерти, яка наступила в нього у листопаді 2000 р. Б. Після тривалих бесід та доброї волі успішно організується 1-ша зустріч фестивалю. Лекції для молодих людей проводилися францисканцями із Герцеговини .  Молитовні зустрічі проводилися у великому зеленому наметі та в прохолодних затінках лісу поблизу меджугорської церкви , а також біля  Гори Об’явлень та Гори Хреста. А також впродовж декількагодинної адорації вночі у церкві. Спів курувався талановитим молодим священиком з Ірландії  - Ліамом Лотаном. Коли церемонія фестивалю завершилася , вони вирішили наповнити фестиваль молитвою. Це призвело до 2-ї молитовної зустрічі яка була набагато краще підготовленою.

Так само, як поширювалися чутки про Меджугор’є, поширювалися й чутки про про Фестиваль, який показав усю велич покликання до миру. Люди приймали з ентузіазмом поклик, що поширюється і досі. Але фестиваль також і доводить те, що молоді люди помічають, що цей мир... він не легко дається і його може дати тільки Бог і лише тим, хто кається усім своїм серцем в своїх гріхах. Цей досвід тепер має ехо – то ехо, яке підтимує мас-медіа і яке зараз можна почути і нам.

Багато хто, якраз саме після пережиття духовності  Меджугор’є вирішив більше наслідувати Христа обравши покликання священства або ж інше релігійне покликання. Сповіді , так само, як і покликання, що народжуються у Меджугор’є  є найпрекраснішими плодами Меджугор’є.  Молода людина любить приймати виклики , а  поклик Христа власне і є покликом до чогось радикального – радикального учнівства.