Літургійні читання на 24 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар:
Преп. Теодосія Великого

Апостол
1 Пт. 4, 1-11.

1. Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити, 2. щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою. 3. Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів. 4. У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять. 5. Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих. 6. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом. 7. Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов. 8. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває! 9. Будьте гостинні один до одного – без нарікання. 10. Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. 11. Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь.

Євангеліє
Мр. 12, 28-37.

28. Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?” 29. Ісус відповів: "Перша – Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог – Господь Єдиний, 30. і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. 31. А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає.” 32. І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він – Єдиний, і що нема іншого, крім нього. 33. А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, – це більш, ніж усі всепалення та жертви.” 34. Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства.” І ніхто не смів більше його запитувати. 35. Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос – син Давидів? 36. Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги. 37. Сам Давид зве його Господом; як же тоді він – його син?” І багато людей слухало його радо.

Апостол
2 Кор. 4, 6-15.

6. Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», – він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. 7. А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9. нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. 10. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11. Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12. І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13. Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», – то й ми віримо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, – воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. 15. Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.

Євангеліє
Мт. 11, 27-30.

27. Все передане Мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.”