Літургійні читання на 4 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар:
Вмуч. Анастасії

Апостол
Гал.  3, 23-4, 5.

23. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися, 24. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися. 25. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем. 26. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися. 28. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. 29. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею. 1. Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, 2. але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу. 3. Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. 4. Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.

Євангеліє
Лк. 7, 36-50.

36. Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. 37. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку 38. і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами. 39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця! 40. Тоді Ісус заговорив до нього: "Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: "Кажи, Учителю”. 41. "Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. 42. А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?” 43. Озвався Симон і каже: "Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: "Ти судив добре.” 44. І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: "Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. 45. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. 46. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. 47. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.” 48. Потім сказав до жінки: "Прощаються тобі гріхи.” 49. І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: "Хто це такий, що й гріхи відпускає? 50. До жінки ж він промовив: "Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”