Павла, архиєп. Царгородського, ісп.
Апостол
2 Кор. 5, 1-10.
1. Бо знаємо, що коли земне наше житло, намет, розпадається, то маємо будівлю Божу, будинок нерукотворний, вічний на небі. 2. Тому в ньому й зідхаємо, бажаючи надягнути поверх того наше небесне житло, 3. якщо будемо ще вдягнені, а не нагі. 4. Доки ми в цім наметі, -стогнемо під гнітом, бо не хочемо роздягнутися, лише – вдягнутися, аби те, що в нас смертне, було проглинуте життям. 5. Бог же, що створив нас саме для цього, він дав нам завдаток Духа. 6. Увесь час, отже, ми повні відваги і знаємо, що поки в тілі живемо, перебуваємо далеко від Господа, 7. – бо ходимо вірою, а не видінням, – 8. ми ж відважні й радше воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. 9. Тому й намагаємося з усіх сил йому подобатися: чи ми в тілі, чи поза тілом. 10. Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле.
Євангеліє
Лк. 7, 2-10.
2. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. 3. Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його. 4. Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: "Він достойний, щоб ти йому зробив це: 5. любить бо народ наш і збудував нам синагогу.” 6. І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати: "Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю. 7. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. 8. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить.” 9. Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: "Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.” 10. І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
Повернутися назад
|