Зачаття св. Йоана Христителя
Апостол
Еф. 1, 1-9.
1. Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенством у Христі. 4. Бо в ньому він нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові. 5. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за рішенням своєї доброї волі, 6. на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у любім своїм Сині. 7. У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, 8. що її вилляв на нас щедро, у всій мудрості та розумі. 9. Він дав нам пізнати тайну своєї волі, той задум доброзичливий і ухвалений у ньому (Христі).
Євангеліє
Мр. 7, 24-30.
24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися. 25. Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала. 26. Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки. 27. Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.- 28. Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях." 29. І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки." 30. Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, – біс вийшов.
Апостол
гал. 4, 22-31.
22. Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. 23. Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної – за обітницею. 24. Це має інше значення: оті дві жінки – то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар; 25. а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. 26. А вишній Єрусалим -вільний, він мати всім нам. 27. Написано бо: "Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.” 28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. 30. Тільки ж що Письмо каже: "Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” 31. Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної.
Євангеліє
Лк. 21, 5-25.
5. Був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім'я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Арона, на ім'я Єлисавета. 6. Вони були обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7. Але були бездітні, бо Єлисавета була безплідна, і вони обидвоє були в літах похилі. 8. І ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти в святилище Господнє і покадити. 10. А вся сила народу під час кадіння молилася знадвору. 11. Тоді з'явивсь йому ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13. Ангел же сказав до нього: "Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім'я Йоан. 14. І буде тобі радість і веселість, і багато з його народження радітимуть; 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме ні вина, ні напою п'янкого, і сповниться Духом святим вже з лона матері своєї, 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний.” 18. Захарія ж сказав до ангела: "По чому знатиму це? Я бо старий, і жінка моя на схилі свого віку.” 19. Ангел озвавсь до нього: "Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано з тобою говорити та принести тобі цю благовість. 20. І ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які здійсняться свого часу.” 21. Люди ж чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у святині. 22. Коли ж він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він видіння бачив у святині. Він же давав їм знаки й зоставсь німий. 23. А як скінчилися дні його служби, він повернувся до свого дому. 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п'ять місяців, кажучи: 25. "Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.”
Повернутися назад
|