Літургійні читання на 13 вересня (УГКЦ)
13-09-2016, 00:30.
† Покладення пояса Пресв. Богородиці
Апостол
2 Кор. 8, 16-9, 5.
16. Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість; 17. бо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився. 18. Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять 19. і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу, 20. вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо. 21. Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми. 22. А разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має. 23. Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова. 24. Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков. 1. А про службу на користь святим мені зайво до вас писати, 2. бо знаю вашу добру волю і хвалю вас македонянам за неї, бо Ахая готова з минулого року; ваш запал заохотив багатьох. 3. Однак, я посилаю вам братів, щоб та хвала, якою я хвалив вас, не була щодо цього марна і щоб ви, як я сказав, були приготовані. 4. А то як прийдуть зо мною македоняни й застануть вас неготовими, ми, – щоб не сказати ви, – через ту певність осоромимося. 5. Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.
Євангеліє
Мр. 3, 13-19.
13. Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього. 14. І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю; 15. і дав їм владу виганяти бісів. 16. Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім'я Петро; 17. Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім'я Воанергес, у перекладі – Сини грому; 18. Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананія, 19 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.
Апостол
Євр. 9, 1-7
1. Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». 3. За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», 4. із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. 6. І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, 7. в другий – раз на рік – лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
Євангеліє
Лк. 10, 38-42; 11, 27-28.
38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: "Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” 41. Озвався Господь до неї і промовив: "Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” 27. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: "Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28. А він озвався: "Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
Повернутися назад