Препмуч. Февронії
Апостол
Рим. 9, 6-19.
6. Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля – ізраїльтяни; 7. і не тому, що нащадки Авраама – всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство», 8. тобто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків. 9. Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.» 10. Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака; 11. коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, – щоб постанова Божа була за вибором, 12. не від діл, але від того, який кличе, – їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!» 13. Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.» 14. Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні! 15. Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.» 16. Отже це – не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує. 17. Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім'я.» 18. Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим. 19. Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»
Євангеліє
Мт. 10, 32-36; 11, 1.
32. Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним. 33. Хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним. 34. Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч. 35. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір'ю і невістку з її свекрухою. 36. І ворогами чоловіка будуть його домашні. 1. Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх.
Повернутися назад
|