Літургійні читання на 14 травня (УГКЦ)

Прор. Єремії

Апостол
Діян.5, 21-33
21. Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в'язницю привести їх. 22. Та як слуги прибули, не знайшли їх у в'язниці і, повернувшися, оповіли: 23. «В'язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.» 24. Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися. 25. Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в'язницю, стоять у храмі і народ навчають.» 26. Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням. 27. Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх: 28. «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім'ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!» 29. Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей! 30. Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. 31. Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів. 32. І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.» 33. Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.

Євангеліє
Йо. 6, 14-27

14. Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.» 15. І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, – і віддалився сам-один на гору знов. 16. Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя 17. і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них. 18. І схвилювалося море від великого вітровію. 19. Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать – Ісус іде морем, до човна зближається, – та й налякались. 20. А він же до них: «Це я, не лякайтесь!» 21. І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували. 22. А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі. 23. Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку. 24. Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса. 25. Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?» 26. А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. 27. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»