Літургійні читання на Велику Середу (РКЦ)

Велика Середа

Іс 50, 4-9а

Читання з Книги пророка Ісаї

Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить Він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся.

          Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування.

          Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому й тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся.

          Близько мене мій виправдувач. Хто посміє сперечатися зо мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене!

          Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить?

          Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 69(68), 8-10. 21-22. 31 і 33-34 (П.: пор. 14в)

Боже, почуй нас в милосерді своїм.

За Тебе я терпів зневагу, *
ганьба лице моє вкрила.
Чужий я став і братам рідним; *
сторонній – синам матері моєї.
Бо ревність до твого дому мене з’їла, *
зневаги зневажаючих Тебе на мене впали.
          
Ганьба розбила моє серце, і я знемігся; +
я чекав милосердя, та його не було, *
і втішителів, – та не знайшов нікого.
Вони клали полин мені до страви, *
і в згазі моїй напували мене оцтом.            

Я прославлятиму ім’я Боже в пісні *
й із подякою Його величатиму.
Побачать те покірні й звеселяться. *
Хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога.
Бо Господь вислухає нещасних, *
і в’язнями своїми не погордує.

Спів перед Євангелієм

Слава Тобі, Царю віків.

Слався наш Царю і Спасителю,
Ти сам змилосердився над грішними.

Слава Тобі, Царю віків.

Євангеліє

Мт 26, 14-25

+ Слова Євангелія від святого Матея

          Один із Дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, подався до первосвящеників і каже: «Що хочете мені дати, і я вам Його видам?» Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб Його видати.

          Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса й питають: «Де хочеш, щоб ми приготовили Тобі їсти Пасху?»

          Він відповів їм: «Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, тож у тебе споряджу Пасху з учнями моїми». Учні зробили так, як їм звелів Ісус, і приготовили Пасху.

          Коли ж настав вечір, сів Він до столу з дванадцятьма учнями, і коли вони їли, Він промовив: «Істинно, кажу вам: Один з вас Мене зрадить».

          Засмучені глибоко, почали кожний з них запитувати Його: «Чи то часом не я, Господи?»

          Він відповів: «Хто вклав зо Мною руку в миску, той Мене зрадить. Син Чоловічий іде, як написано про Нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого! Ліпше було б тому чоловікові не народитись!»

          А Юда, зрадник Його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив».

          Cлово Господнє