Головна > РКЦ > Літургія на 20 вересня, субота

Літургія на 20 вересня, субота


Сьогодні, 00:30.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Тим 6, 13-16
Читання з Першого послання святого апостола Павла до Тимотея.
Улюблений! Заповідаю тобі перед Богом, який усе оживляє, та Христом Ісусом, котрий склав добре свідчен­ня при Понтії Пилаті, – щоб ти зберіг заповідь незапля­мованою, бездоганною, аж до об’явлення Господа нашо­го Ісуса Христа, про яке свого часу об’явить блаженний і єдиний сильний, Цар царів і Володар володарів, єдиний, хто має безсмертя і живе в неприступному світлі, яко­го ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.      Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 100, 2-3. 4. 5
Рефрен: Станьте веселі перед ликом Божим.
1.Служіть Господу з радістю, †
веселими з’явіться перед Його обличчям. *
Знайте, що Господь є Богом,
що Він створив нас, і ми Йому належим; *
ми є Його народом, вівцями Його отари.
2.Входьте в Його брами з подякою, – *
в Його двори – з хвалою.
Його прославте, *
Його Ім’я благословляйте.
3.Адже Господь добрий, *
Його милість – навіки,
і Його вірність – *
з покоління в покоління.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Лк 8, 15
Алілуя, алілуя, алілуя.
Блаженні ті, які, почувши Слово щирим і добрим серцем,
бережуть і приносять плід у терпінні.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 8, 4-15
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Ісуса, Він промовив через притчу: «Вий­шов сіяч сіяти своє зерно. І коли сі яв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні поз’їдали його. А інше впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. Ще інше впало серед терня, і як вирос­ло разом з ним терня, то заглушило його. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало плід у сто разів». Кажу­чи це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, – нехай слухає». Учні ж запитували Його, що мала би означати ця притча. А Ісус відказав: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим – у притчах, щоби дивилися – і не ба­чили, щоби слухали – і не розуміли. Ось що означає ця притча: Зерно – то Слово Боже. Те, що при дорозі, – це ті, які  почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб увірувавши, не спаслися. А те, що на камені, – це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають. А те, що в терня впало, – це ті, які  почули, але, заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами, йдуть і не приносять зріло­го плоду. А те, що на добрій землі, – це ті, хто, почув­ши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпеливості».   Слово Господнє.
Повернутися назад