Головна > РКЦ > Літургія на 7 вересня, неділя

Літургія на 7 вересня, неділя


Вчора, 00:30.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Мудр 9, 13-19
Читання з Книги Мудрості.
Яка людина може пізнати задум Божий? Або хто може збагнути, чого Господь хоче? Бо ж міркування смертних боязкі , непевні думки наші; бо тлінне тіло об­тяжує душу, і земне шатро придавлює розум, сповнений думок. Ми ледве відгадуємо те, що на землі, з трудом знахо­димо те, що в руках наших, – а хто дослідить те, що на небі? Волю ж Твою хто знав би, якщо б Ти не дав мудрості і не зіслав з висот Твого Святого Духа? І так випрямлені стежки тих, хто живе на землі, і так навчились люди того, що Тобі  до вподоби, і мудрістю вони спаслися. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 90, 3-4. 5-6. 12-13. 14 і 17
Рефрен: Боже, Ти завжди був для нас притулком.
1.Ти повертаєш людину в порох. *
І кажеш: «О сини людські, поверніться».
Бо тисяча років перед Твоїми очима – *
як день вчорашній, що минувся, – †
як нічна сторожа.
2.Ти змітаєш їх, – вони, наче сон, будуть. *
Тож вранці, як трава, минуться,
яка на світанку росте і розцвітає, *
а ввечері буде скошена і засохне.
3.Навчи нас так рахувати дні наші, *
щоб ми набули серце мудре!
Повернися ж, Господи! До якого часу? *
Будь до слуг своїх ласкавим.
4.Наповни нас вранці своїм милосердям, *
щоб ми раділи й веселилися всі дні наші.
Нехай блиск нашого Господа Бога буде над нами, †
і Ти утверди діла рук наших, – *
утверди діла рук наших.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Флм 9б-10. 12-17
Читання з Послання святого апостола Павла до Филимона.
Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа, благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима. Його відіслав я тобі, він – моє серце. Я його бажав у себе залишити, щоби замість тебе послужив мені  в кайданах за Євангеліє, але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було при­мусовим, але добровільним. Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, – вже не як раба, але вище від раба, – як улюбленого бра­та, – особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі. Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене. Cлово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пс 119, 135
Алілуя, алілуя, алілуя.
Засяй на слугу свого своїм обличчям, –
своїх настанов навчи мене, Боже.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 14, 25-33
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обер­нувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й ді­тей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе свого хреста, а йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем. Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення, щоб, коли покладе фундамент й не зможе докінчити, всі, які побачать, не почали сміятися з нього, кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити. Або який цар, ідучи війною проти іншого царя, спер­шу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма ти­сячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тися­чами проти нього? Коли ж ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і запитує про умови миру. Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем».
Слово Господнє.
Повернутися назад