Головна > РКЦ > Літургія на 23 квітня, середа
Літургія на 23 квітня, середа22-04-2025, 21:53. |
|
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Діян 3, 1-10 Читання з Діянь Апостолів. Тими днями Петро та Йоан підіймалися в храм о годині молитви – о дев’ятій. І був один чоловік, кульгавий від лона матері своєї; його приносили і садовили щодня перед воротами храму, котрі називали Гарними, аби просив милостиню в тих, хто входив до храму. Побачивши Петра і Йоана, які хотіли ввійти до храму, він просив, щоб дали йому милостиню. Петро разом з Йоаном поглянув на нього і сказав: «Подивися на нас!» Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати. А Петро сказав: «Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи!» І, взявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він встав і почав ходити. Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. І весь народ побачив, як він ходив, підскакував і хвалив Бога. Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. Слово Боже. РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ Пс 105, 1-2. 3-4. 6-7. 8-9 Рефрен: Шукайте Бога і знайдете радість. 1.Прославляйте Господа, Його Ім’я закликайте, * між народами про Його діла сповіщайте. Йому співайте, Йому грайте, * роздумуйте про всі Його діла дивовижні. 2.Його святим Ім’ям хваліться; * нехай веселиться серце тих, хто Господа шукає. Шукайте Господа і Його сили, * постійно шукайте Його обличчя. 3.Нащадки Авраама – Його слуги, * сини Якова – Його обранці! Він є Господом, нашим Богом, * суди Його – на всю землю. 4.Він навіки заховав у пам’яті завіт свій, * слово, яке заповів для тисячі родів: завіт, який уклав з Авраамом, * свою присягу Ісааку. (Можна заспівати Пасхальну Секвенцію – стор. 119) СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Пс 118, 24 Алілуя, алілуя, алілуя. Це день, що його створив Господь: радіймо і веселімось у ньому! ЄВАНГЕЛІЄ Лк 24, 13-35 † Читання святого Євангелія від Луки. Ось двоє, з учнів Ісуса, того ж самого дня, першого в тижні, йшли до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус; вони говорили між собою про все, що відбулося. І сталося, коли вони вели бесіду й обговорювали, сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними; очі ж їхні були стримувані, щоби Його не впізнали. Тож Він запитав їх: «Що це за розмови, які ви ведете між собою, йдучи дорогою?» Ті зупинилися, повні смутку. У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: «Ти хіба єдина захожа людина в Єрусалимі, яка не знає того, що сталося в ньому цими днями?» І запитав їх: «Що саме?» А вони сказали Йому: «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, який був мужем пророком, сильним ділом і словом перед Богом і перед усім народом; і як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його. А ми сподівалися, що Він той, хто мав викупити Ізраїля. І до того всього, оце третій день, відколи те сталося. Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий. Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все, як говорили жінки; Його ж самого не побачили». Тоді Ісус сказав їм: «О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки! Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у свою славу?» І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм в усіх Писаннях те, що стосувалося Його. І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі. Та вони наполягли, кажучи: «Залишайся з нами, бо вечоріє, і день вже схилився». І Він увійшов, щоби залишитися з ними. І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, промовив благословення і, розломивши, подавав їм; тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них. І сказали вони один одному: «Хіба не палало в нас наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та коли відкривав нам Писання?» Тож вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних Одинадцятьох і тих, які були з ними; вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові. І вони розповіли про те, що сталося в дорозі, та як вони розпізнали Його в ламанні хліба. Слово Господнє. Повернутися назад |