Літургійні читання на середу ХХХIІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа ХХХIІІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
Од 4, 1-11

Читання з Одкровення святого апостола Йоана. 

Я, Йоан, глянув, і ось — на небі двері відчинені, і перший голос, який я почув, — наче звук сурми, заговорив зі мною і сказав: «Підіймися сюди, і Я покажу тобі те, що має статися після цього!»
І одразу я був у дусі. І ось, на небі стояв престол, і Той, хто сидів на престолі.
Той, хто сидів, з вигляду був подібний до каменя яшми і сердоліку, а райдуга довкола престолу була подібна до смарагдової. А навколо престолу було двадцять чотири престоли, і на престолах — двадцять чотири старці, які сиділи й були зодягнені в білий одяг, і мали на своїх головах золоті вінці. І від престолу виходять блискавки, і шуми, і громи. Сім же світильників, що горять перед престолом, — то сім Божих духів.
А перед престолом — наче скляне море, подібне до кришталю. Серед престолу й довкола престолу — чотири істоти, повні очей спереду і ззаду. Перша жива істота була подібна до лева, друга істота подібна до теляти, третя істота мала таке обличчя, як у людини, а четверта істота — подібна до орла в польоті.
І чотири істоти, кожна з яких має по шість крил, довкола і всередині повні очей, не мають спочинку ні вдень, ні вночі, говорячи: «Свят, свят, свят Господь Бог, Вседержитель, який був, який є і який приходить!»
І як тільки живі істоти віддають славу, честь і подяку Тому, хто сидить на престолі, який живе віки віків, — двадцять чотири старці падають перед Тим, хто сидить на престолі, й вклоняються Тому, хто живе віки віків, і кладуть свої вінці перед престолом, кажучи: «Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, честь і силу, адже Ти створив усе, і завдяки Твоїй волі все постало і було створене!»

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 150, 1-2. 3-4. 5-6 (П.: пор. Од 4, 8б)

Ти — найсвятіший, Господь Вседержитель.
або: Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель.
або: Алілуя.

Хваліть Бога у Його святині, *
хваліть Його на могутньому Його небосхилі.
Хваліть Його за Його чуда,
хваліть Його за безмежну Його велич. *

Хваліть Його звуком рога, *
хваліть Його на псалтирі і арфі.
Хваліть Його на тимпані і в танцях, *
хваліть Його на струнах і на флейті.

Хваліть Його цимбалами дзвінкими, *
хваліть Його на гучних цимбалах.
Усе, що дихає, — *
нехай Господа хвалить!

Спів перед Євангелієм
Йо 15, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я вибрав вас зі світу, щоб ви йшли та плід приносили,
і щоби плід ваш залишався.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє

Лк 19, 11-28

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
Тож Він сказав: «Один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби одержати царство і повернутися. Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”.
Та його співгромадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей панував над нами!”
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла додатково десять мін”.
І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, оскільки в малому ти був вірний, будь володарем над десятьма містами”.
Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”.
Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”.
І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хустині. Адже я боявся тебе, бо ти сувора людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”.
Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я сувора людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. То чому ж не дав ти моїх грошей на стіл купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з відсотком”.
А тим, які стояли поряд, сказав: “Заберіть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”.
І відповіли йому: “Пане, він же має десять мін!”
“Кажу вам: Кожному, хто має, дано буде, а від того, хто не має, буде забране і те, що має. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”»
Сказавши це, Він пішов попереду, піднімаючись в Єрусалим.

Cлово Господнє.