Літургійні читання на вівторок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
1 Кор 2, 10б-16

Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.

Брати! Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Бо хто з людей знає те, що є в людині, як не дух людини, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий. Ми ж одержали не духа світу, але Духа, який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом; про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими Духом, зіставляючи духовне з духовним.
Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно. Духовна ж людина про все судить, а її саму ніхто не судить. Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!

Слово Боже.

Псалом респонсорійний 
Пс 145 (144), 8-9. 10-11. 12-13аб. 13вг-14 (П.: пор. 17а)

Бог справедливий в кожнім своїм ділі.

Щедрий Господь і милосердний, *
довготерпеливий і милостивий дуже.
Господь до всіх добрий; *
Його милості — на кожному Його ділі.

Тебе, Господи, усі Твої діла будуть прославляти, *
Тебе усі Твої праведники будуть благословляти.
Вони розголошуватимуть славу Твого Царства *
і розповідатимуть про Твою могутність.

Щоб об’явити людським синам про Твою силу *
та славу величі Твого царства.
Твоє царство — на всі віки царство, *
Твоє панування — на всі роди і покоління.

У своїх словах Господь вірний *
і праведний — в кожному своєму ділі.
Господь підтримує всіх, які падають, *
і усіх повалених підносить.

Спів перед Євангелієм
Лк 7, 16

Алілуя, алілуя, алілуя.

Великий пророк з’явився між нами,
і Бог свій народ відвідав!

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Лк 4, 31-37

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу Ісус спустився у Капернаум, місто галілейське, і навчав їх по суботах. І дивувалися з Його вчення, трму що слово Його було з владою.
А в синагозі був чоловік, який мав духа нечистого. І він закричав гучним голосом: «Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Знаю, хто Ти є — Святий Божий!»
Та Ісус скартав його, кажучи: «Замовкни і вийди з нього!» І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.
І всіх охопив жах. І вони говорили один одному, кажучи: «Що це за слово, яке з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?»
І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.

Слово Господнє.