Римо-католицький календарПонеділок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ Перше читання
1 Кор 2, 1-5 Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян Я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я виріщив не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.
Тож перебував я серед вас у немочі, в страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, а в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу. Слово Боже. Псалом респонсорійний
Пс 119 (118), 97-98. 99-100. 101-102 (П.:пор. 97а) Як полюбив я Твій закон, мій Боже! Як я люблю Твій закон, Боже! *
Весь день він мене навчає.
Твої заповіді мудрішим за моїх ворогів мене роблять; *
тож вони мої навіки! За усіх моїх вчителів я став розумніший, *
тому що Твої свідчення є для мене повчанням.
Я зрозумів більше, ніж старці, *
бо заповіді Твої я пильную. Я стримую від усякого поганого шляху свої ноги, *
щоб пильнувати Твого слова.
Від Твоїх присудів я не ухиляюсь, *
бо Ти мене навчаєш. Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18 Алілуя, алілуя, алілуя. Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим. Алілуя, алілуя, алілуя. Євангеліє
Лк 4, 16-30 † Читання святого Євангелія від Луки. Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:
«Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, відпустити пригноблених на волю; звіщати рік Господній сприятливий!»
Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі були зосереджені на Ньому.
І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших».
Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?»
А Він промовив до них: «А як же ж, скажете Мені цю приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе!” Зроби й тут, на cвоїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі».
І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізрáїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли стався великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови. І багато було прокажених в Ізрáїлі за пророка Єлисея, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман — сирієць!»
Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. Слово Господнє.
Повернутися назад
|