Римо-католицький календарСереда ХVI Звичайного тижня, рік ІІ Перше читання
Єр 1, 1. 4-10 Початок Книги пророка Єремії. Слова Єремії, сина Хілкії, із священників, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю.
За часів Йосії надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш ніж Я сформував тебе в утробі, Я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я призначив тебе».
Я ж промовив: «Ой, Господи Боже! Але ж я не вмію говорити, бо я юнак».
А Господь сказав до мене: «Не кажи: „Я юнак” — бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш. Не страхайсь перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе врятувати», — говорить Господь.
Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувся моїх уст і сказав Господь до мене: «Ось Я поклав Мої слова тобі в уста. Оце настановляю тебе Я нині над народами й над царствами, щоб викорінювати і руйнувати, вигублювати і валити, будувати і насаджувати». Слово Боже. Респонсорійний псалом
Пс 71(70), 1-2. 3-4а. 5-6аб. 15аб і 17 (П.: пор. 15) Спасіння Боже хай уста звіщають. На Тебе, Господи, покладаю надію, *
тож хай не буду засоромлений навіки.
У своїй праведності врятуй мене, мене визволь; *
прихили до мене своє вухо і дай мені спасіння.
Будь для мене Скелею притулку, *
в якій завжди я міг би заховатись;
Ти наказав мене спасти, †
бо Ти — моя Скеля і моя сила. *
Боже мій, з рук грішника мене визволь. Адже Ти — моя надія, Господи, — *
Господь, моє уповання від юності моєї.
Від лона я на Тебе покладався, *
Ти вивів мене з утроби матері моєї.
Мої уста про Твою праведність будуть сповіщати, *
увесь день — про Твоє спасіння;
Боже, Ти мене навчив ще за юності моєї, *
і я досі розповідаю про Твої чуда. Спів перед Євангелієм Алілуя, алілуя, алілуя. Зерном — це слово Боже, а сіяч — Христос;
кожен, хто Його знайде, житиме повіки. Алілуя, алілуя, алілуя. Євангеліє
Мт 13, 1-9 † Читання Євангелія від святого Матея. Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря; і зібралися біля Нього численні натовпи, так що Йому довелось увійти і сісти у човен, а всі люди стояли на березі.
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та поз’їдали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не мало багато землі, й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, — зів’яло і, не малючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха, нехай слухає!» Слово Господнє.
Повернутися назад
|