Літургійні читання на вівторок ХІV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Вівторок ХІV звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання 
Ос 8, 4-7. 11-13

Читання з Книги пророка Осії.

Так говорить Господь: «Вони царів у Ізрáїлі настановили, та не від Мене; князів собі робили, а Я про те не відав. Вони зі свого срібла і золота свого вчинили собі ідолів — собі на погубу.
Твого бичка, о Самаріє, Я відкинув; гнів Мій на них палає. Доки вони очиститись не зможуть? Бо бичок самарійський від Ізрáїля походить: то ремісник зробив його і він — не Бог, тому на друзки розлетиться.
Адже вони сіють вітер, та пожнуть бурю: на їхньому стеблі немає колосся, а зерно не видасть муки; а як і вродить, то чужі його поглинуть.
Ефраїм намножив собі жертовників, щоб грішити; жертовники й були для нього, щоб грішити. Хоч би Я написав йому і тьму Моїх законів — вони б їх за щось чуже вважали! Їм жертви до вподоби. Нехай жертвують м’ясо й споживають! Але Господу вони не угодні. Тепер Він пригадає їхню несправедливість і за гріхи їх покарає: вони повернуться у Єгипет».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 115 (114), 3-4. 5-6. 7аб-8. 9-10 (П.: пор. 9а)

Хай весь Ізрáїль Богу довіряє.
Або: Алілуя.

Наш Бог — на небі! *
Все, що забажав зробив Він.
Їхні ідоли — це золото й срібло, *
людських рук творіння.

Вони мають уста, та не говорять; *
мають очі, та не бачать;
мають вуха, та не чують; *
мають ніздрі, та запаху не відчувають;

Вони мають руки, та не можуть доторкатись; *
мають ноги, та не ходять.
Ті, хто їх виробляє, подібними до них стануть, — *
усі, які на них покладають надію.

Ізрáїлю, Господу довірся! *
Він — їхня поміч і щит їхній.
Дім Аарона, Господу довірся. *
Він — їхня поміч і щит їхній.

Спів перед Євангелієм
Йн 10, 14

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я є Пастир добрий.
І Я знаю своїх, і Мої Мене знають.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 9, 32-38

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу привели до Ісуса німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: «Ніколи не було такого в Ізрáїлі!»
А фарисеї говорили: «То князем бісівським виганяє Він бісів».
Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу.
Побачивши ж юрби, змилосердився над ними, оскільки були знеможені та повалені, наче вівці, які не мають пастуха.
Тоді каже Ісус своїм учням: «Жнива великі, а робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жнива».

Слово Господнє.