Римо-католицький календарСубота V тижня Великого Посту Перше читання Єз 37, 21-28 Читання з Книги пророка Єзекиїла Так говорить Господь Бог: «Ось Я заберу синів Ізрáїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю. Я зроблю з них один народ на Моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства. Вони не будуть більш себе сквернити ідолами своїми, гидотами своїми, і всіма переступами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх бунтів, якими вони грішили, і очищу їх, і вони будуть Моїм народом, а Я — їхнім Богом. Слуга Мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях Моїх будуть ходити, і Мої установи будуть берегти й їх виконувати. Вони житимуть у землі, яку Я дав слузі Моєму Якову, де жили ваші батьки; там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга Мій Давид буде князем над ними повіки. Я укладу з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх зміцню і намножу, та поставлю Мою святиню серед них навіки. Житло Моє буде посеред них, і буду Я їм Богом, а вони будуть Мені народом. І взнають народи, що Я, Господь, освячую Ізрáїля, коли Моя святиня буде серед них повіки». Слово Боже Псалом респонсорійний Єр 31, 10. 11-12аб. 13 (П.: пор. 10г) Бог береже нас, так як пастир стадо або: Господь нас стерегтиме, як пастир свою вівчарню.
Слухайте, народи, — слово Господнє, — * оповістіть далеким островам, скажіте: Той, який Ізрáїля розсіяв, його згромадить * і збереже, як пастир своє стадо. Бо Господь викупив Якова, * і визволив його з руки сильнішого від нього. І прийдуть і ликуватимуть на горі сіонській, * стікатимуться до благ Господніх. Тоді звеселиться дівчина у танці, * а з нею юнаки та й старші. «Їхню жалóбу Я оберну на радість, * потішу їх і розвеселю після їхньої печалі». Спів перед Євангелієм Єз 18, 31 Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави Повідкидайте геть від себе переступи ваші, нове серце і новий дух зготуйте для себе. Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави Євангеліє Йн 11, 45-56 † Слова Євангелія від святого Йоана Того часу багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Ісус зробив, повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: «Що нам робити? Адже ця людина робить багато знамень! Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і це місце, і народ!» Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: «Ви нічого не знаєте ані не розумієте, що краще для вас, щоб одна людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув!» Це він сказав не сам від себе, але, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — і не тільки за народ, але щоб і розпорошених Божих дітей зібрати воєдино. Отже, з цього дня вони змовилися вбити Його. Тож Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Ефраїм, і там залишався з учнями. Була ж близько юдейська Пасха, і багато людей з тієї країни піднялися в Єрусалим перед Пасхою, щоб освятитися. Шукали тоді Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: «Як вам здається? Він хіба не прийде на свято?» Cлово Господнє
Повернутися назад
|