Літургійні читання на І неділю Великого посту (РКЦ)

Римо-католицький календар

І Неділя Великого Посту, рік  А

Перше читання
Бут 2, 7-9; 3, 1-7

Читання з Книги Буття

Господь Бог зліпив чоловіка з  пороху землі та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою. Господь Бог насадив сад у Едемі, на сході, й оселив там чоловіка, якого зліпив. І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра й зла. А змій був хитріший з усіх польових звірів, що їх сотворив Господь Бог. Він і сказав до жінки: «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?» Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”». І сказав змій до жінки: «Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, який знає добро й зло». Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала, й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував. Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; отож позшивали смоківне листя і поробили собі пояси.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 3-4. 5-6а. 12-13. 14 і 17

Змилуйся, Боже, бо ми всі згрішили

Помилуй мене, Боже, задля милості своєї, *
і через велике своє милосердя зітри мої без­законня.
Особливо омий мене від мого беззаконня *
і від мого гріха мене очисти.

Бо я знаю свої беззаконня, *
і мій гріх пос­тійно навпротиі мене.
Тобі, я згрішив Тобі одному *
і вчинив те, що є злом перед Тобою.

Серце чисте створи в мені, о Боже, *
і віднови тривкого духа у нутрі моєму.
Не відкинь мене від свого обличчя *
і не забери від мене свого Святого Духа.

Поверни мені радість свого спасіння *
і зміцни мене Духом могутнім.
Господи, Ти уста мої відкриєш — *
і мої уста звістять Тобі хвалу.

Друге читання
Рим 5, 12-19 (довше) або 12. 17-19 (коротше)

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян

Брати! Як через одну людину гріх увій­шов у світ, і через гріх смерть, так на всіх людей перейшла смерть, тому що всі згрішили. Гріх був у світі й до Закону, але гріх не зараховується, коли немає За­кону. Та смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, які не згріши­ли на подобу до переступу Адама, котрий є прообразом май­бутнього. Але дар благодаті не такий, як гріхопадіння. Бо якщо через гріхопадіння одно­го багато померло, то наскільки біль­ше благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, Божа благодать і дари щедро помножились в багатьох. І з даром не так, як з тим, що через одного, який згрішив: бо суд — від одного, на засудження, а дар благодаті — від багатьох гріхів, для оправдання. Адже коли через гріхопадіння одного смерть зацарювала через того одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, зацарюють у житті через Одного — Ісу­са Хри­ста. Як через гріхопадіння одного на всіх людей прийшло засудження, так і через діло праведності Одного на всіх лю­дей прийшло оправдання, що дає життя. Бо як через непослух однієї люди­ни багато були поставлені грішниками, так і через послух Одного багато будуть поставлені пра­ведними.

Слово Боже

Коротше:
Рим 5, 12. 17-19

Читання з Послання святого апостола Павла до римлян

Брати! Як через одну людину гріх увій­шов у світ, і через гріх смерть, так на всіх людей перейшла смерть, тому що всі згрішили. Адже коли через гріхопадіння одного смерть зацарювала через того одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, зацарюють у житті через Одного — Ісу­са Хри­ста. Як через гріхопадіння одного на всіх людей прийшло засудження, так і через діло праведності Одного на всіх лю­дей прийшло оправдання, що дає життя. Бо як через непослух однієї люди­ни багато були поставлені грішниками, так і через послух Одного багато будуть поставлені пра­ведними.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Не  хлібом самим житиме лю­дина,
але кожним словом, що вихо­дить з уст Божих.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.

Євангеліє
Мт 4, 1-11

† Читання святого Євангелія від Матея

Того часу Ісус був приведений Духом в пустелю, аби бути спокушуваним дияволом. І, постивши сорок днів та сорок ночей, Він врешті зголоднів. І підійшов до Нього спокусник, і сказав: «Якщо Ти — Син Божий, ска­жи, щоби ці камені стали хлібами». У відповідь Він сказав: «Напи­сано: “Не  хлібом самим житиме лю­дина, але кожним словом, що вихо­дить з Божих уст”». Тоді диявол узяв Його до свято­го міста і поставив на верхівці храму та й каже: «Якщо Ти — Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що “своїм ангелам накаже про Тебе, і на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь своєю ногою”». Відповів йому Ісус: «Ще напи­са­но: “Не спокушатимеш Господа, Бога свого”». Знову бере Його диявол на ду­же високу гору, показує Йому всі цар­ства світу та їхню славу й каже: «Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені». Тоді Ісус відказує йому: «Іди геть, сатано! Адже напи­сано: “Господу, Богу своєму, покло­нятимешся і Йому єдиному слу­жи­тимеш!”» Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому.

Слово Господнє