Головна > РКЦ > Літургійні читання на середу ХХ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)
Літургійні читання на середу ХХ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)17-08-2022, 00:30. |
Римо-католицький календарСереда ХХ звичайного тижня, рік ІІ Перше читання Читання з Книги пророка Єзикиїла Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину людський! Пророкуй проти пастирів Ізрáїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь Бог: Горе пастирям Ізрáїля, які пасуть самих себе! Чи ж не вівці пастирям пасти? Ви пили молоко, одягались у вовну, різали, що було вгодоване, овець же не пасли. Слабих овець ви не підсилювали, недужих не гоїли, ранених не перев’язували, розбіглих не завертали, загублених не шукали. Ви правили ними жорстоко й насильно. І розсипались вони без пастуха та й стали здобиччю усіх польових звірів. Вони розпорошились. Блукають Мої вівці по всіх горах та по всіх горбах високих; по всій країні розсипались Мої вівці; ніхто за них не питає, ніхто їх не шукає. Тому слухайте, пастухи, слово Господнє: Клянусь, як от живу Я, — слово Господа Бога, — за те, що овець Моїх віддано на розграбування, за те, що вони стали здобиччю польових звірів, — бо пастуха не було, — за те, що пастухи Мої не дбали про Моє стадо, бо Мої пастухи пасли самих себе, овець же Моїх не пасли, за те, пастухи, слухайте слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось Я проти пастухів. Я заберу Моїх овець із їхніх рук і не дам їм більше пасти Мої вівці. Вони не будуть більше пасти самих себе. Я вирву в них із рота Мої вівці, і не будуть більше вони їм їжею. Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам Я буду дбати за Моїх овець і буду їх доглядати». Слово Боже Псалом респонсорійний Господь — мій Пастир, всього маю вдосталь. Господь — мій Пастир. Я не матиму недостатку. * Веде мене стежками правди * Твій жезл і Твій посох — * Ти намастив мою голову олією, * Спів перед Євангелієм Алілуя, алілуя, алілуя Слово Боже — живе і діяльне, Алілуя, алілуя, алілуя Євангеліє † Читання святого Євангелія від Матея Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, і сказав їм: “Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості”. Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?» Кажуть йому: “Бо нас ніхто не найняв”. Він каже їм: “Ідіть і ви у виноградник”. Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: “Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших”. Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. Відтак, одержавши, нарікали на пана, кажучи: “Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку”. А він у відповідь сказав одному з них: “Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? Візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?” Так останні будуть першими, а перші — останніми». Слово Господнє Повернутися назад |