Літургійні читання на свято Господа нашого Ісуса Христа Верховного і Вічного Священика

Римо-католицький календар

Літургійні читання на свято Господа нашого Ісуса Христа Верховного і Вічного Священика (рік В)

Перше читання
Іс 6, 1-4, 8 

Читання з книги Пророка Ісаї 

Того року, коли помер цар Уззія, бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома — літав. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!» Підвалини порогу хитались від того гомону, а дім став повен диму.
Тоді почув я голос Господній, що говорив: «Кого б мені послати? Хто нам піде?» І сказав я: «Ось я, пошли мене!»

Слово Боже 

Або:
Євр 2, 10-18

Читання з Послання до Євреїв 

Годилось бо Йому, — заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, — вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, коли каже: «Я звіщу ім’я Твоє Моїм братам, хвалитиму Тебе серед громади.»  І ще: «Буду надіятись на Нього.» Та й: «Ось Я і діти, що їх Бог Мені дав.» А що діти були учасниками тіла і крови, то й Він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,  і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. Тому Він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, Він може допомогти тим, що проходять через пробу. 

Слово Боже 

Псалом респонсорійний 
Пс 23(22), 2-3. 5. 6 (П.: пор. 1)

Господь мій пастир: нічого мені не бракує 

На буйних пасовиськах Він дає мені лежати;
веде мене на тихі води. 
Він відживляє мою душу,
веде мене по стежках правих імени ради свого

Готуєш стіл для мене
перед моїми противниками;
ти голову мою помазав миром,
переливається мій кубок.

Добрість і милість будуть мене супроводити
усі дні життя мого,
і житиму в домі Господнім
по віки вічні. 

Спів перед Євангелієм
Єз 36, 25a.26a  

Алілуя, алілуя, алілуя 

Я окроплю вас чистою водою,
Я дам вам нове серце,
і новий дух вкладу в ваше нутро. 

Алілуя, алілуя, алілуя 

Єванегліє 
Йн  17,1-2.9.14-26 

† Слово Євангелія від св. Йоана 

Отак мовив Ісус, а підвівши очі свої до неба, проказав: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив, згідно з владою, що її Ти дав Йому над усяким тілом: дарувати життя вічне тим, яких Ти передав Йому. 
Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони — Твої. 
Слово Твоє Я передав їм, тож зненавидів їх світ, — не від світу бо вони, так само, як і Я не від світу. Не молю, щоб Ти узяв їх від світу, лише — щоб зберіг їх від лихого. Вони не від світу так само, як і Я не від світу. Освяти їх у Твоїй істині: слово Твоє — істина. Як послав єси Мене у світ, так послав і Я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав. І славу, що Ти дав Мені, Я дав їм, щоб вони були одно так само, як і Ми одно. Я — в них, і Ти — в Мені, — щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси Мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив Мене. Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я, щоби й вони були зо Мною та й бачили Мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив єси Мене перед заснуванням світу. Праведний Отче! Світ не спізнав Тебе, але Я Тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси Мене.  І об’явив Я їм Твоє ім’я, і об’являти буду, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них перебувала, — а Я в них!» 

Слово Господнє