Римо-католицький календарСереда VII Великоднього тижня Перше читання
Діян 20, 28-38 Читання з Діянь Апостолів Тими днями Павло сказав пресвітерам ефеської церкви: «Пильнуйте себе та всю отару, в якій вас Дух Святий поставив єпископами, щоби пасти Церкву Бога, яку Він придбав своєю кров’ю. Бо Я знаю, що після мого відходу увійдуть до вас вовки люті, які не будуть щадити отари. І з-поміж вас самих постануть мужі, які будуть говорити перекручене, аби потягти учнів слідом за собою.
Тому пильнуйте, пам’ятаючи, що я три роки, день і ніч, не переставав зі слізьми врозумляти кожного з вас. І тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Того, хто може збудувати й дати спадщину між усіма освяченими.
Срібла, золота чи одягу я не жадав ні від кого. Самі знаєте, що моїм потребам і тим, хто був зі мною, послужили ось ці руки. Я вам увесь час показував, що так працюючи, треба підтримувати немічних і пам’ятати слова Господа Ісуса, який сам сказав: “Більше щастя в тому, щоб давати, ніж брáти!”».
Промовивши це, він опустився на коліна та помолився з ними всіма. Великий же був плач усіх; припадаючи Павлові до шиї, вони цілували його, сумуючи найбільше через слово, яке сказав, що більше не побачать його обличчя. І вони провели його до корабля. Слово Боже Псалом респонсорійний
Пс 68(67), 29-30. 33-34. 35-36 (П.: пор. 33а) Співайте Богу, всі земні народи
або: Царства землі, співайте Богу
або: Алілуя. Вияви, о Боже, свою силу — *
зміцни, о Боже, те, що для нас вчинив Ти!
Задля Твого храму, що в Єрусалимі, *
царі Тобі дари приносити будуть. Царства землі, співайте Богу, †
Господу співайте гімни, *
співайте гімни Богу,
який зійшов на небеса небес, на сході; *
ось, Він подасть свій голос — голос могутній. Визнайте силу Божу. †
Над Ізрáїлем Його велич і потуга Його — на хмарах. *
Дивовижний Ти, Боже, у своїй святині!
Бог Ізрáїля — Він дає силу і міць народові своєму. *
Нехай Бог буде благословенний! Спів перед Євангелієм
Йн 17, 17 б. а Алілуя, алілуя, алілуя. Слово Твоє, Господи – то істина.
Освяти нас істиною своєю! Алілуя, алілуя, алілуя. Євангеліє
Йн 17, 11б-19 † Читання святого Євангелія від Йоана Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу це у світі, щоб вони мали Мою радість, виповнену в них.
Я дав їм Твоє Слово, та світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від лукавого. Вони не від світу, як і Я не від світу.
Освяти їх в істині; Слово Твоє — то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую себе, щоб і вони були освячені в істині».
Повернутися назад
|