Літургійні читання на суботу ХХIV звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Субота ХХIV звичайного тижня, рік І

Перше читання
1 Тим 6, 13-16

Читання з Першого послання святого Павла Апостола до Тимотея

Найдорожчий! Заповідаю тобі перед Богом, який усе оживляє, та Ісусом Христом, котрий склав добре свідчення при Понтії Пилаті, — щоб ти зберіг заповідь незаплямованою, бездоганною, аж до Приходу Господа нашого Ісуса Христа, про який свого часу об’явить блаженний і єдиний сильний, Цар царів і Володар володарів, єдиний, хто має безсмертя і живе в неприступному світлі, якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 100(99), 1-2. 3. 4-5 (П.: пор. 2)

З радістю серця станьте перед Богом

Ликуйте перед Господом, *
уся земле!
Служіте Господеві з радістю! *
Увійдіть перед Його обличчя веселі.

Знайте, що Господь, то Він — Бог; *
Він створив нас, і ми Йому належимо.
Його народ ми *
й вівці Його пасовиська.

Увійдіть із подякою в Його ворота, †
в Його двори з хвалою; *
дякуйте Йому, благословіте Його Ім’я!
Бо добрий Господь, повіки Його милість *
і по всі роди Його вірність.

Спів перед Євангелієм
Пор. Лк 8, 15

Алілуя, алілуя, алілуя

Благословенні, які держать слово Боже
серцем благородним і добрим
і дають плід у терпінні.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 8, 4-15

† Читання святого Євангелія від Луки

Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Ісуса, Він розповів притчу: «Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його. А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів». Кажучи це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає». Учні ж запитували Його, що означає ця притча. А Ісус відказав: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим — у притчах, щоби дивилися — і не бачили, щоби слухали — і не розуміли. Ось що означає ця притча: Зерно — то Слово Боже. А що при дорозі, — це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися. А що на камені, — це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають. А що в терня впало, — це ті, які почули, але, заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами, йдуть і не приносять плоду. А те, що на добрій землі, — це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні».

Слово Господнє