Римо-католицький календар
ХІІІ Звичайна неділя, рік Б
Перше читання
Мудр 1, 13-15; 2, 23-24
Читання з Книги Мудрості
Бог не створив смерть, ані не радіє з погибелі живих. Він бо створив усе на те, щоб існувало, і творіння світу – цілющі, немає в них жодної смертоносної отрути, і царства смерті на землі немає, бо справедливість – безсмертна. Адже Бог створив людину для безсмертя і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, а скуштують її ті, хто йому належить.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 30(29), 2 і 4. 5-6аб. 11 і 12а і 13б (П.: 2а)
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене воздвигнув *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.
Співайте Господу, Його праведні, *
прославляйте пам’ять Його святині.
Адже на мить Його гнів, а Його милість все життя триває: *
ввечері вселиться плач, а на ранок – радість.
Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Допоможи мені, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на втіху –*
буду славити Тебе я вічно.
Друге читання
2 Кор 8, 7. 9. 13-15
Читання з Другого Послання святого апостола Павла до коринтян
Брати! Оскільки ви в усьому маєте достаток: у вірі, слові, знанні, у всякій пильності, у вашій любові, якої ви навчилися від нас, – то і в цій доброчинній справі збагачуйтеся. Адже ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що, будучи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагатилися Його зубожінням. Та й не для того, щоб інші мали полегшення, а ви – труднощі, але для рівності. У нинішній час ваш достаток нехай покриє їхню нестачу, щоб і їхній достаток покрив вашу нестачу, – щоб існувала рівність; як написано: «Той, хто зібрав багато, не мав надміру, а хто зібрав мало, не мав нестачі».
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тим 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,
а життя освітив Євангелієм.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 5, 21-43 (довше)
Читання святого Євангелія від Марка
Того часу, як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, — почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: «Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю !» І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: «Хто доторкнувся до Мого одягу?» А Його учні говорили Йому: «Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене ?”» І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: «Дочко, віра твоя спасла тебе ! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги». Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?» Ісус , почувши сказані слова, говорить старшому синагоги : «Не бійся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана — брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!» І почали насміхатися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: «Таліта кум» — що в перекладі означає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.
Слово Господнє
Євангеліє
Мк 5, 21-24. 35б-43 (коротше)
+ Слова Євангелія від святого Марка.
Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до Нього сила народу, і перебував Він над морем. Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши Його, упав Йому до ніг і благав Його вельми, кажучи: «Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила». Тож пішов з ним. Слідом же за Ним ішло багато люду, що тиснувся до Нього.
Приходять від старшини синагоги й кажуть: «Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?»
Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: «Не бійся! Тільки віруй». І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.
Приходять вони до старшини синагоги в хату, – бачить Він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. Увійшов же й каже: «Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!» І насміхались з Нього.
Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало. Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: «Таліта кум» – що значить у перекладі: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І притьмом устало дівча й почало ходити, – років же дванадцять мало, – і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, – і наказав дати їй їсти.
Слово Господнє.