Головна > РКЦ > Літургійні читання на Пасхальну Вігілію (РКЦ), рік Б

Літургійні читання на Пасхальну Вігілію (РКЦ), рік Б


3-04-2021, 00:30.

Перше читання 
Бут 1, 1 – 2, 2 (довше)

Читання з Книги Буття

В началі сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над поверхнею безодні, а дух Божий ширяв над поверхнею вод.
І сказав Бог: «Нехай буде світло!» І настало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, та й відділив Бог світло і від темряви. Назвав же Бог світло – день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок – день перший.
І сказав Бог: «Нехай станеться твердь посередині вод і нехай вона відділяє води від вод!» І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. І назвав Бог твердь – небо. І був вечір
і був ранок – день другий.
І сказав Бог: «Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з’явиться суша». І так сталося. І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. Бог сказав: «Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі». І так сталося. І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. І був вечір і був ранок – день третій.
І сказав Бог: «Нехай будуть світила на тверді небесній, щоб відділяти день від ночі й нехай вони будуть знаками для пір року, для днів і років; нехай будуть світила на тверді небесній, щоб освітлювати землю». І так сталося. І зробив Бог два великі світила: світило більше – правити днем, а світило менше – правити ніччю, і зорі. І примістив їх Бог на тверді небесній, щоб освітлювати землю, та управляти днем і ніччю і відділяти світло від темряви. І побачив Бог, що це добре. І був вечір і був ранок – день четвертий.
І сказав Бог: «Нехай закишать води живими істотами й нехай птаство літає над землею попід твердю небесною». І сотворив Бог великих морських потвор і всілякі живі створіння, що повзають та кишать у воді, за їхнім родом, і всіляке птаство крилате за його родом. І побачив Бог, що воно добре; і благословив їх Бог, кажучи: «Будьте плідні і множтеся та наповняйте воду в морях, і птаство нехай множиться на землі». І був вечір і був ранок – день п’ятий.
І сказав Бог: «Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом». І сталося так. І сотворив Бог земних звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре.
І сказав Бог: «Утворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма земними звірами й над усіма плазунами, що повзають на землі». І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.
І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі».
По тому сказав Бог: «Ось Я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж земному звірові, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, Я даю на поживу всяку зелень трав». І так сталося. І побачив Бог усе, що утворив був: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок – день шостий.
Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами. Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що його творив.

Слово Боже

Перше читання
Бут 1, 1. 26 – 31а (коротше)

Читання з Книги Буття

На початку сотворив Бог небо й землю. І сказав Бог: «Утворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма земними звірами й над
усіма плазунами, що повзають на землі» І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.
І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі».
По тому сказав Бог: «Ось Я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж земному звірові, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, Я даю
на поживу всяку зелень трав».

Слово Боже

1 Псалом респонсорійний
Пс 104(103), 1-2а. 5-6. 10 і 12. 13-14. 24 і 35в (П.: пор. 30).

Хай зійде Дух Твій і відновить землю
або: Зішли свого Духа, Господи, і віднови обличчя землі.

Благослови, душе моя, Господа! *
Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний!
У велич і красу Ти одягнувся. *
Ти одягаєшся у світло, як в одяг. 

Ти заснував землю на твердих основах, – *
вона не захитається на віки вічні.
Безоднею, мов плащем, Ти її покрив. *
На горах зберуться води. 

Ти джерела спрямовуєш у потоки, – *
між горами вони протікають.
Над ними поселиться птаство небесне, – *
з-поміж листя подаватимуть голос.

Ти зі своїх горниць напуваєш гори; *
насититься земля Твоїх діл плодами.
Ти вирощуєш траву для худоби †
і зелень на службу людям, *
щоби земля хліб давала. 

Які величні Твої діла, Господи! *
Ти все вчинив премудро –
земля сповнена Твоїм творінням. *
Благослови, душе моя, Господа Бога!

або:

1 Псалом респонсорійний
Пс 33(32), 4-5. 6-7. 12-13. 20 і 22 (Пс.: пор. 5б)

Милість Господня сповнює всю землю.

Бо Господнє слово праведне, *
і всі Його діла вірні.
Він любить праведність і справедливість, *
милістю Господа земля повна. 

Небеса створені Господнім словом *
і подихом Його уст – уся їхня сила.
Він згромаджує води моря, наче сіно в копицю, *
і безодню у сховища складає. 

Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, – *
народ, якого Він обрав собі у спадок.
Господь поглянув з неба *
і усіх людських синів побачив. 

Наша душа Господа чекає – *
Він наш помічник і оборонець.
Господи, нехай буде на нас Твоє милосердя, *
оскільки ми на Тебе покладаємо надію. 

Друге читання 
Бут 22, 1-18 (довше)

Читання з Книги Буття

Тими днями Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!»
Той же відповів: «Ось я!»
Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу».
Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, яке призначив йому Бог. На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце, сказав своїм слугам: «Побудьте тут з ослом, а я з хлоп’ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас». Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва разом.
Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: «Отче мій!» – а той: «Що тобі, мій сину?»
«Ось» – каже він – «вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?»
Авраам же: «Бог передбачить собі ягня на всепалення, мій сину». І йшли вони обидва разом.
Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах. Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!»
Той відповів: «Ось я!»
І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене».
Авраам підвів очі свої й дивиться: аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина. І назвав Авраам те місце: «Господь явився», як то й по сьогодні кажуть: «На горі, де Господь явився».
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба і сказав: «Клянуся Мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і як пісок, що на березі моря.Твої нащадки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав Мого голосу».

Слово Боже

або:

Друге читання 
Бут 22, 1-2. 9а. 10-13. 15-18 (коротше)

Читання з Книги Буття

Тими днями Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: «Аврааме!»
Той же відповів: «Ось я!»
Бог сказав: «Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її Я тобі вкажу».
Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: «Аврааме, Аврааме!»
Той відповів: «Ось я!»
І сказав Бог: «Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для Мене».
Авраам підвів очі свої й дивиться: аж ось позаду нього баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба і сказав: «Клянуся Мною самим – слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного, Я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і як пісок, що на березі моря. Твої нащадки займуть міста своїх ворогів. У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав Мого голосу».

Слово Боже

2 Псалом респонсорійний
Пс 16(15), 5 і 8. 9-10. 11 (П.: пор. 1).

Врятуй нас, Боже, Ти – наша надія
або: Збережи мене, Боже, бо я на Тебе поклав надію.

Господь – частка мого спадку, Ти – моя доля; *
Ти – Той, хто мою спадщину оберігає.
Я завжди маю Господа перед собою, – *
Він праворуч мене, я не похитнуся. 

Через це зраділо моє серце і моє єство звеселилось, *
охоплює впевненість навіть моє тіло,
бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі *
і не даси своєму святому побачити тління. 

Ти даси мені дорогу життя пізнати, *
повнота радості – у Твоїй присутності,
у Твоїй правиці – *
радість навіки.

Трете читання
Вих 14, 15 – 15, 1

Читання з Книги Вихід

Тими днями сказав Господь Мойсеєві: «Чого голосиш до Мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають. Ти ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря. Ось Я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його Мою славу. І взнають єгиптяни, що Я – Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його Мою славу».
І повернувся тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізраїля, та й спинився позад них; і стовп хмаровий, що йшов перед ними, спинився позад них. Він спинився поміж єгипетським табором та ізраїльським табором; і була хмара темрявою для одного табору і світилом для другого, так, що не наближався один табір до другого всю ніч.
І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились; і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч. Єгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря. В ранішню сторожу глянув Господь із вогненного та хмарового стовпа на єгипетський табір та й стривожив його; позагальмовував колеса їхніх колісниць, так, що ці з трудом просувались наперед.
І закричали єгиптяни: «Втікаймо від Ізраїля, бо Господь воює за нього проти єгиптян».
Тоді Господь сказав Мойсеєві: «Простягни руку над морем, і нехай води хлинуть назад, на їхні колісниці і на їхніх вершників».
І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря. Злились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, яке увійшло за ними в море; ані один із них не залишився. Сини ж Ізраїля йшли по суші, посеред моря, і води для них стояли, як стіна, праворуч і ліворуч.
Отак вирятував Господь у той день Ізраїля з руки єгипетської, і побачив Ізраїль єгиптян мертвими на березі моря. І як побачив Ізраїль, з якою потугою Господь побив єгиптян, став народ боятися Господа та й повірив Господу й слузі його Мойсеєві. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господу ось яку пісню:

            Не мовиться: «Слово Боже»

3 Псалом респонсорійний
Вих 15, 1-2. 3-4. 5-6. 17-18 (П.: пор. 1а)

Співаймо Богу, славою бо вкрився
або: Співаймо Господу, бо славно звеличився.

Заспіваю Господу, бо славою прославився; †
коня і його вершника поверг у море. *
Міць моя та пісня – Господь, Він став мені спасінням.
Це Бог мій, і я Його прославлю, *
Бог батька мого, і я Його буду вихваляти.

Господь – муж воїн, *
Господь – Його Ім’я.
Колісниці фараона та військо його вкинув у море, *
добірні витязі його втопились в Червонім морі.

Безодні їх покрили, *
пішли на дно, неначе камінь.
Твоя правиця, Господи, прославилась у силі, *
Твоя правиця ворога розгромила.

Ти поведеш їх і насадиш на горі спадщини Твоєї *
на місці, яке зготував Ти, Господи, собі для оселі,
у святині, яку Твої руки, Господи, утвердили. *
Господь царює назавжди і навіки.

Четверте читання
Іс 54, 5-14

Читання з Книги пророка Ісаї

        Той, хто тебе створив,
буде твоїм женихом,
Господь Сил – Його Ім’я.
Твій Відкупитель – Святий Ізраїля,
який зветься Богом усієї землі.
Немов покинуту й засмучену духом жінку,
Господь прикличе тебе знову.
«Чи ж можна жінку молодощів відіслати?» – каже Бог твій.
«Я на короткий час тебе покинув,
але з великим співчуттям тебе приймаю.
У палкім гніві Я на хвильку сховав обличчя Моє від тебе,
але в Моїй любові вічній
Я зжалився над тобою», –
каже Господь, твій Відкупитель.
«Це для Мене так як за днів Ноя:
як Я поклявся тоді, що води Ноя
вже не затоплять більше землі,
отак клянусь тепер не гніватись на тебе
і не сварити тебе більше.
Гори зрушаться й горби похитнуться,
Моя ж любов від тебе не відступить,
Мій союз миру не похитнеться», –
каже Господь, який тебе жаліє.
«О нещасна, бурею кидана, безутішна!
Ось Я кладу основи твої на малахіті,
підвалини твої на сапфірі.
Зроблю зубці твої з рубіну,
твої ворота з каменя гранату,
всю твою огорожу з самоцвітів.
Усі твої діти будуть Господніми учнями,
великий мир буде проміж дітьми твоїми,
на справедливості будеш заснована.
Від гніту ти будеш далеко,
нічого не будеш більше боятися;
далеко й від страху, бо не наблизиться до тебе».

Слово Боже

4 Псалом респонсорійний
Пс 30(29), 2 і 4. 5-6а. 11 і 12а і 13б (П.:пор.  2а)

Звеличу Бога, бо мене воздвигнув
або: Звеличу Тебе, Господи, бо Ти мене витяг.

Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене витяг *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу. 

Співайте Господу, Його побожні, *
пам’ять Його святості прославляйте.
Адже на мить гнів у Нього, †
а на все життя Його благовоління. *
Ввечері плач вселиться, а на ранок – радість.

Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Пошли поміч, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на танець – *
Буду славити Тебе я вічно.

П’яте читання
Іс 55, 1-11

Читання з Книги пророка Ісаї

Так говорить Господь:
«Ви всі спраглі, йдіть до води,
навіть і ті, в кого грошей нема!
Ідіть, купуйте й споживайте!
Ідіть, купуйте без грошей, без плати, вино та молоко!
Навіщо ви відважуєте срібло на те, що не є хліб,
і вашу працю на те, що не насичує?
Слухайте Мене уважно, щоб ви їли те, що добре,
і щоб розкошувала у ситості ваша душа.
Прихиліть ваше вухо і прийдіть до Мене,
слухайте, і душа ваша буде жити!
Я укладу з вами союз вічний,
незмінні милості для Давида.
Ось Я його поставив свідком для народів,
князем і володарем народів.
Ось ти прикличеш народ, якого ти не знаєш;
народ, який тебе не знає,
прибіжить до тебе заради Господа, Бога твого,
і заради Святого Ізраїлевого, бо Він тебе прославив.
Шукайте Господа,
доки Він дозволяє себе знайти!
Взивайте до Нього, доки Він близько!
Нехай злочинець покине свою путь,
і муж неправий – свої задуми!
Нехай повернеться до Господа,
і Він його помилує,
до Бога нашого, бо Він на прощення пребагатий.
Думки бо Мої – не ваші думки,
і дороги ваші – не Мої дороги, – говорить Господь.
Бо так, як небеса возносяться над землею,
так Мої дороги возносяться над вашими дорогами,
і думки Мої – над вашими думками.
Адже так, як дощ і сніг сходить з неба
і не повертається туди, доки не напоїть землю,
щоб вона зростила паростки
та дала насіння сіячу, і хліб тому, хто їсть,
отак і Моє слово, яке виходить з Моїх уст:
не повертається до Мене порожнім,
але чинить те, що Я хочу,
довершує те, за чим Я його вислав».

Слово Боже

5 Псалом респонсорійний
Іс 12, 2-3. 4бвг. 5-6 (П.: пор. 3)

Будете пити із джерел спасіння
або: У радості будете черпати воду із джерел спасіння.

Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, *
бо Господь моя сила і моя пісня,
Він – моє спасіння! *

Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння. 
Хваліте Господа, *
признавайте Його Ім’я!
Розголосіть між народами про Його діла великі, *
нагадуйте, що Ім’я Його величне! 

Співайте Господу, бо він учинив велике; *
нехай про це по всій землі взнають!
Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! *
Бо Святий Ізраїля – великий у твоєму лоні.

Шосте читання
Вар 3, 9-15. 32 – 4, 4

Читання з Книги пророка Варуха

      Слухай, Ізраїлю, заповіді життя,
насторожи вухо, щоб розсудку навчитись.
Чому, Ізраїлю? Чому сидиш у краї ворожім?
Ти зістарився у землі чужосторонній,
ти мертвими опоганився,
і тебе зараховано до тих, хто в аді.
Ти полишив джерело мудрості!
Якщо б ти ходив шляхом Божим,
ти жив би вічно в мирі.
Збагни, де знання і де сила,
де розум, щоб тобі також знати,
де довголіття, де життя, де світло очей та мир.
Хто знайшов її місце? Хто ввійшов у її скарби?
Та Той, хто відає все, знає її;
Він розумом своїм звідав, –
Він, який землю утвердив повіки,
чотириногими виповнив її;
який посилає світло, –
і воно йде, закликає його, –
і воно його слухається у трепеті.
Зорі блищать на своїй варті і веселяться;
покличе їх, – вони відкликаються: «Ось ми!»
І світять радісно для Того, хто створив їх.
Такий наш Бог; ніхто Йому не рівний!
Він звідав усі дороги знання
і дав його Якову, слузі своєму,
Ізраїлеві, улюбленцеві своєму.
А потім вона й на землі з’явилась
і з людьми перебувала.
Вона – це книга велінь Божих,
закон, що перебуває вічно.
Усі ті, які пильнують її, будуть жити;
а ті, які її покидають, повмирають.
Повернись, Якове, вхопись її;
простуй до її блиску, до її світла.
Не віддавай іншому своєї слави,
своїх привілеїв – народові чужому!
Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, –
бо те, що вгодне Богові, знане нам!

Слово Боже

6 Псалом респонсорійний
Пс 19(18), 8. 9. 10. 11 (П.: пор. Йн 6, 68б).

Лише у Тебе – слово життєдайне
або: Господи, Ти маєш слова вічного життя.

Господній закон бездоганний, – *
він підкріпляє душу.
Господнє свідчення вірне, – *
воно робить мудрими простодушних. 

Господні постанови праведні, – *
вони звеселяють серце.
Господня заповідь чиста, – *
очам дає вона світло. 

Господній страх чистий – *
він перебуває навіки.
Господні присуди незмінні, *
всі вони справедливі. 

Їх бажають більше від золота – *
від безлічі каменів дорогоцінних,
вони за мед солодші, *
що з вощини стікає.

Сьоме читання
Єз 36, 16-17а. 18-28

Читання з Книги пророка Єзекиїла

Надійшло до мене таке слово Господнє: «Сину людський! Коли дім Ізраїля жив у своїй землі, він її опоганив своїми вчинками й своїми діяннями. Тоді Я вилив на них Мій гнів за кров, яку проливали на землю, та за те, що поганили її своїми бовванами. І Я їх порозсівав поміж народами, вони були розвіяні по землях. Я їх судив згідно з їхніми путями і згідно з їхніми вчинками. Отак поприходили вони до народів, і там, куди вони прибули, знеславили Моє святе Ім’я, бо про них говорили: "Оце Господа народ, та вони з Його землі геть собі пішли!” Але Я заступився за Моє святе Ім’я, яке вони, дім Ізраїля, знеславили між народами, куди прийшли.
Тож скажи домові Ізраїля: "Так говорить Господь Бог: Не заради вас Я це чиню, доме Ізраїля, а задля Мого святого Імені, яке ви осквернили між народами, куди прийшли. Я освячу Моє велике Ім’я, знеславлене між народами, яке ви знеславили посеред них; і зрозуміють народи, що Я – Господь, – слово Господа Бога, – коли явлю себе святим між вами перед їхніми очима.
Адже Я заберу вас з-між народів, Я позбираю вас з усіх земель і приведу вас у землю вашу. Я окроплю вас чистою водою, і ви очиститесь. Я вас очищу від усіх ваших гидот і від усіх ваших кумирів. Я дам вам нове серце, і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне. Я вкладу в ваше нутро дух Мій і вчиню так, що ви будете ходити в Моїх заповідях та берегти й виконувати Мої установи.
Ви житимете в землі, яку Я дав батькам вашим, і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом”».

Слово Боже

7 Псалом респонсорійний
Пс 42(41), 2-3. 5; Пс 43(42), 3. 4 (П.: пор. Пс 42(41), 2)

Бога живого душа моя прагне
або: Як олень прагне до джерел потоків водних, так душа моя прагне до Тебе, Боже.

Як олень прагне до джерел потоків водних, *
так душа моя прагне до Тебе, Боже.
Прагне душа моя до Бога, Бога живого. *
Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?

Згадую про це я і виливаю перед собою свою душу, *
коли ходив я з юрбою, вів їх до Божого дому –
З голосом радості і прослави *
святкового гурту.

Пошли своє світло *
і свою правду.
Вони мене ведуть і допровадять *
до Твоєї святої гори і в Твої оселі. 

І я прийду до Божого жертовника, *
до Бога, радості мого ликування.
Прославлятиму Тебе на арфі, *
Боже, мій Боже!

або,  якщо відбувається Хрещення:
Іс 12, 2-3. 4бвг. 5-6 (П.: пор. 3)

Будете пити із джерел спасіння
або: У радості будете черпати воду із джерел спасіння.

Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, *
бо Господь моя сила і моя пісня,
Він – моє спасіння! *

Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння. 
Хваліте Господа, *
признавайте Його Ім’я!
Розголосіть між народами про Його діла великі, *
нагадуйте, що Ім’я Його величне! 

Співайте Господу, бо він учинив велике; *
нехай про це по всій землі взнають!
Ликуйте й веселіться, мешканці Сіону! *
Бо Святий Ізраїля – великий у твоєму лоні.

або:

Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 12-13. 14-15, 18-19 (П.: пор. 12а)

Створи,  мій Боже, в мені серце чисте

Серце чисте створи в мені, о Боже, *
і віднови тривкого духа у нутрі моєму.
Не відкинь мене від свого обличчя *
і не забери від мене свого Святого Духа. 

Поверни мені радість свого спасіння *
і зміцни мене Духом могутнім.
Я навчатиму беззаконних Твоєї дороги, *
і безбожні навернуться до Тебе. 

Адже Ти не маєш задоволення від жертви, – *
я приніс би, та всепалення Тобі не до вподоби.
Жертва Богові – це дух сокрушений; *
серцем сокрушеним і впокореним †
Ти, Боже, не погордуєш.

Далі слідує колекта і гімн: «Слава во вишніх Богу».

Восьме читання 
Рим 6, 3-11

Читання з Послання святого Павла Апостола до римлян

Брати! Чи ви не знаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, хрестилися в Його смерть? Тож ми поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос був воскрешений із мертвих славою Отця, так і ми почали би ходити в оновленні життя.
Бо якщо ми стали такими, що зрослися з подобою Його смерті, то так само будемо і з подобою Його воскресіння; знаючи оце: стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоб було знищене тіло гріха, щоб ми більше не служили гріхові; бо хто помер, той оправданий від гріха.
Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним; знаючи, що Христос, вставши з мертвих, більше не вмирає – смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в Христі Ісусі.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Пс 118(117), 1-2. 16-17. 22-23

Алілуя, алілуя, алілуя

Прославляйте Господа, бо Він добрий, *
бо Його милість навіки.
Нехай скаже Ізраїль: *
«Його милість навіки!» 

Алілуя, алілуя, алілуя

Господня правиця піднялася вгору, *
Господня правиця виявляє силу.
Я не помру, я буду жити *
і розповідати про діла Господні.

Алілуя, алілуя, алілуя

Камінь, який відкинули будівничі як непридатний, – *
він став наріжним:
від Господа це сталось, *
і це чудо в очах наших.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Мк 16, 1-7

+ Читання святого Євангелія від Марка

Коли минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, і Соломія купили пахощів, щоби піти й намастити Його. І на світанку першого дня тижня, як зійшло сонце,
вони приходять до гробниці.
І говорили вони між собою: «Хто відвалить нам камінь від входу в гробницю?» Та придивившись, бачать, що камінь відвалений, хоча був дуже великий.
Увійшовши до гробниці, вони побачили зодягненого в білий одяг юнака, який сидів праворуч, і жахнулися.
А він каже їм: «Не лякайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розіп’ятого? Він воскрес – нема Його тут! Осьмісце, де поклали Його! Та йдіть і скажіть Його учням та Петрові: "Він випереджує вас у Галілеї. Там ви Його побачите, як і сказав вам”».

Слово Господнє


Повернутися назад