Літургійні читання на V неділю Великого Посту, рік Б (РКЦ)

Перше читання
Єр 31, 31-34

Читання з Книги пророка Єремії

Ось прийдуть дні, – говорить Господь, – і Я укладу з домом Ізраїля та з домом Юди новий завіт. Не такий завіт, який Я уклав з їхніми батьками, коли Я взяв їх за руку, щоб вивести з Єгипетського краю. Завіт той – Мій завіт! – вони його зламали, хоч Я був їхнім Владикою, – говорить Господь. Ні, ось який завіт Я укладу з домом Ізраїля після тих днів, – говорить Господь: Вкладу закон Мій у їхнє нутро і напишу його у них на серці. Я буду їхнім Богом, вони ж – Моїм народом. Не буде більш один одного навчати, чи брат брата свого, казавши: "Спізнайте Господа!” Усі бо вони будуть Мене знати, від найменшого й до найбільшого між ними, – говорить Господь, – Я бо прощу їхню провину, гріха їхнього не згадуватиму більше».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 51(50), 3-4. 12-13. 14-15 (Р.: пор. 12а)

Створи, о Боже, в мені серце чисте

Помилуй мене, Боже, задля милості своєї, *
і через велике своє милосердя зітри мої беззаконня.
Особливо омий мене від мого беззаконня *
і від мого гріха мене очисти.

Серце чисте створи в мені, о Боже, *
і віднови тривкого духа у нутрі моєму.
Не відкинь мене від свого обличчя *
і не забери від мене свого Святого Духа.

Поверни мені радість свого спасіння *
і зміцни мене Духом могутнім.
Я навчатиму беззаконних Твоєї дороги, *
і безбожні навернуться до Тебе.

Друге читання
Євр 5, 7-9

Читання з Послання до євреїв

Христос, перебуваючи у своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя; хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав.
Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 12, 26

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Якщо хто Мені служить, нехай іде слідом за Мною,
і де Я, там і слуга Мій буде.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Євангеліє
Йн 12, 20-33

Читання святого Євангелія від Йоана

Сталося того часу, що серед тих, які піднялись у Єрусалим поклонитися у свято, були деякі греки. Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галілейської, і просили його, кажучи: «Пане, ми хочемо бачити Ісуса!»
Филип іде і каже про це Андрієві, а Андрій з Филипом ідуть та й кажуть Ісусові.
А Ісус сказав їм у відповідь: «Прийшла година, щоб Син Людський став прославленим. Воістину, воістину кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе багато плоду. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде слідом за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує Отець. Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години?! Але ж задля цього Я і прийшов – на цю годину. Отче, прослав своє Ім’я!»
Донісся тоді голос із неба: «І прославив Я, і знову прославлю!»
А люди, які стояли й чули це, говорили: «То був грім». Інші казали: «То ангел до Нього заговорив».
У відповідь Ісус сказав: «Не задля Мене був цей голос, але ради вас. Нині є суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть. І Я, якщо буду піднятий від землі, притягну всіх до себе!»
Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти.

Слово Господнє