Літургійні читання на середу ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ

Перше читання
1 Кор 3, 1-9

Читання з Послання святого апостола Павла до корінтян

Брати, я не міг говорити до вас як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я годував вас молоком, а не твердою їжею, тому що ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні. Адже коли між вами є заздрість і суперечки , то хіба ви не тілесні, хіба ви не поводитеся по-людському? Бо коли хтось каже: «Я – Павлів», а інший: «Я – Аполлонів», то чи ж ви не тілесні люди? Хто такий Аполлос? Або хто Павло? Вони тільки служителі, через яких ви повірили, – кому скільки вділив Господь. Я посадив, Аполлос поливав, та зростив Бог. Тому ні той, хто садить є чимось, ні той, хто поливає, лише Той, хто вирощує – Бог. Хто садить і хто поливає, є одне; кожний одержить особисту нагороду згідно зі своєю працею. Бо ми є Божими співпрацівниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.
// Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 33 (32), 12-13. 14-15. 20-21

Народ блаженний, що його Бог вибрав

Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, – *
народ, якого Він обрав собі у спадок.
Господь поглянув з неба *
і усіх людських синів побачив.

Він глядить зі своєї оселі *
на всіх, що землю населяють.
Той, хто кожному з ни сотворив серце, *
діла всі їхні знає.

Наша душа очікує Господа – *
Він наш помічник і оборонець.
Адже в Ньому розвеселиться наше серце, *
бо ми надіємось на Його святе Ім’я.

Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя

Господній Дух на мені,
послав мене нести Добру Новину бідним.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 4, 38-44

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, й вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, всі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. Виходили біси з багатьох, викрикуючи й гукаючи: «Ти – Син Божий!» Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. А Він сказав їм: «І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий». І Він проповідував по юдейських синагогах.

Слово Господнє