Літургійні читання на понеділок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

Римо-католицький календар

Понеділок ХХІІ звичайного тижня, рік ІІ 

Перше читання
1 Кор 2, 1-5

Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян

Я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого. Тож перебував я серед вас у немочі, в страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь – не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу.
//

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 119, 97-98. 99-100. 101-102 (П.: 97)

Як полюбив я Твій закон, мій Боже!

Як я люблю Твій закон, Боже! *
Весь день він навчає мене.
Твої заповіді роблять мене за моїх ворогів мудрішим; *
тож вони мої навіки!

Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, *
тому що Твої свідчення є для мене повчанням.
Я поглибив знання – більше, ніж старці, *
бо заповідей Твоїх тримався.

Я стримую свої ноги від усякого поганого шляху, *
щоби дотримуватися Твоїх слів, Боже.
Від Твоїх присудів я не ухиляюсь, *
бо Ти мене навчаєш.

Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18

Алілуя, алілуя, алілуя

Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 4, 16-30

Читання святого Євангелія від Луки

Того часу Ісус прибув у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав проповідувати полоненим визволення, сліпим – прозріння, і пригноблених відпустити на волю; звіщати рік Господній сприятливий!» Згорнувши книгу, Він віддав її слузі та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. І Він почав говорити до них: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших». Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?» А Він промовив до них: «Напевно, скажете Мені цю приказку: "Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на cвоїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі”». І Він промовив: «Запевняю вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. Істинно кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови. І багато було прокажених за пророка Єлисея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нааман – сирієць!» Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

Слово Господнє