Літургійні читання на ІV неділю Великого Посту, рік А (РКЦ)

Перше читання
1 Сам 16, 1б. 6-7. 10-13аб

Читання з Першої книги Самуїла

Тими днями Господь сказав до Самуїла: «Наповни ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо Я наглянув собі царя між його синами».
Коли ж прийшов, він побачив Еліява, подумав сам у собі: «Це певне перед Господом Його помазаник!» Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, Я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце».
Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав».
Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці». І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди».
Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, з гарними очима, вродливий на вигляд. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він».
Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І Дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє.

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 23 (22), 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 1)

Господь – мій Пастир, всього маю вдосталь
або: Господь мене випасає, нічого мені не бракує.

Господь – мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє.

Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
зла не злякаюся , бо Ти зі мною.

Твій жезл і Твій посох – *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
навпроти тих, які мене утискають.

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого, †
добро і милосердя супроводжуватимуть мене , *
і я на довгі дні поселюся  в домі Господнім.

Друге читання
Еф 5, 8-14

Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян

Брати! Ви були колись темрявою, а тепер є світлом у Господі. Поводь­теся, як діти світла. Адже плід світла – в усякій до­бро­ті, праведності й правді. Досліджуйте те, що до вподоби Бо­гові, і не ставайте спільниками в неплідних ділах темряви, а краще їх викривайте. Адже про те, що вони таємно роблять, соромно навіть говорити. Усе, що засуджується, виявля­ється світлом, оскільки все, що виявляється, стає світлом. Через це й сказано: «Встань, ти, котрий спиш, і воскресни з мертвих, – і Христос освітить тебе!»

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
Йн 8, 12

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Я є світло для світу! – Господь говорить.
Хто пі­де за Мною, той світло життя буде мати.

Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави

Євангеліє
Йн 9, 1-41 (довше) або 1. 6-9. 13-17. 34-38 (коротше)

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. І Його учні запитали Його, кажу­чи: «Равві, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?» Ісус відповів: «Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла. Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити. Поки Я є у світі, Я – світло для сві­ту!» Сказавши це, Він плюнув на зем­лю, зробив грязь зі слини й помазав нею очі сліпому, і сказав йому: «Піди вмийся в ку­пальні Силоам!» – що у пере­кла­ді означає Посланий. Отже, він пішов, умився і прийшов зря­чим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його рані­ше, як він був жебраком, казали: «Хіба це не той, хто сидів і жебрав?» Деякі говорили: «Це він!»; інші говорили: «Та ж ні, лише подібний до нього!» Він же казав: «Це я!» Тоді випитували в нього: «Як же тобі відкрилися очі?» Він відповів: «Чоловік, котрого звуть Ісус, зробив грязь і пома­зав мої очі та сказав мені: "Іди в Силоам і вмийся”. Тож я пішов, умився і прозрів». І запитали в нього: «Де Він?» Той ка­же: «Я не знаю». Тож повели того, який був колись слі­пий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив грязь й відкрив йому очі, була су­бота. Знову запитували його тепер фари­сеї, як він прозрів. Він сказав їм: « Грязь поклав мені на очі, я вмив­ся і бачу». Тож деякі з фарисеїв говорили: «Ця людина не є від Бога, бо не до­три­му­ється суботи». Інші ж казали: «Як може грішна людина робити такі чу­деса?» І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: «Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі?» Він же сказав: «Це Пророк!» Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж по­ки не покликали батьків того, хто про­зрів, і не запитали їх, говорячи: «Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?» У відповідь його батьки ска­за­ли: «Знаємо, що він – наш син і що народився сліпий, а як це він тепер бачить, – не зна­є­мо, або хто відкрив йому очі, – ми не знаємо. Він дорослий, його й за­питайте; нехай говорить сам за себе!» Таке сказали його батьки, оскільки бо­ялися юдеїв; адже юдеї вже змо­ви­ли­ся, що коли хто визнає Його за Хри­ста, – то буде відлучений він від синагоги. Ось чому його батьки сказали: «Він дорослий, його й за­пи­тайте». Отже, вдруге покликали чоло­віка, який був сліпий, і сказали йому: «Віддай славу Богові! Ми знаємо, що той чоловік грішний!» У відповідь він сказав: «Чи Він грішний, – я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!» А вони йому кажуть: «Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?» Він відповів їм: «Я вам уже ска­зав, та ви не дослухались. Що ще хо­чете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?» І зневажили його і сказали: «Це ти отого учень, а ми – учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог, а оцей – ми не знаємо звідки Він!» Чоловік сказав їм у відповідь: «Це і є дивне, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі! Ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Відвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто наро­див­ся сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!» А вони йому у відповідь ска­за­ли: «Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?» І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: «Чи віриш ти в Сина Люд­сь­кого?» Той у відповідь сказав: «А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?» Ісус сказав йому: «І ти Його ба­чив, оце Він говорить з тобою». Він же сказав: «Вірю, Господи!» – і вклонився Йому. А Ісус сказав: «На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!» Почули це деякі фарисеї, які бу­ли з Ним, і сказали Йому: «Невже й ми сліпі?» Відповів їм Ісус: «Якби ви були сліпі, то не мали би гріха, але ж ви ка­же­те, що бачите, тож гріх ваш за­ли­шається».

Слово Господнє

Коротше:

† Читання святого Євангелія від Йоана

Того часу Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. Він плюнув на зем­лю, зробив грязь зі слини й помазав нею очі сліпому, і сказав йому: Піди вмийся в ку­пальні Силоам!» – що у пере­кла­ді означає Посланий. Отже, він пішов, умився і прийшов зря­чим. Сусіди ж і ті, котрі бачили його рані­ше, як він був жебраком, казали: «Хіба це не той, хто сидів і жебрав?» Деякі говорили: «Це він!»; інші говорили: «Та ж ні, лише подібний до нього!» Він же казав: «Це я!» Тож повели того, який був колись слі­пий, до фарисеїв. А того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була су­бота. Знову запитували його тепер фари­сеї, як він прозрів. Він сказав їм: « Грязь поклав мені на очі, і я вмив­ся й бачу». Тож деякі з фарисеїв говорили: «Ця людина не є від Бога, бо не до­три­му­ється суботи». Інші ж казали: «Як може грішна людина робити такі чу­деса?» І виник між ними поділ. Знову кажуть сліпому: «Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі?» Він же сказав: «Це Пророк!» А вони йому кажуть: «Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?» Він відповів їм: «Я вам уже ска­зав, та ви не дослухались. Що ще хо­чете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?» І зневажили його й сказали: «Це ти отого учень, а ми – учні Мойсея. Ми знаємо, що до Мойсея промовляв Бог, а оцей – ми не знаємо звідки Він!» Чоловік сказав їм у відповідь: «Це і є дивне, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі! Ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає. Відвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто наро­див­ся сліпим. Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!» А вони йому у відповідь ска­за­ли: «Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас вчиш?» І вигнали його геть. Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав йому: «Чи віриш ти в Сина Люд­сь­кого?» Той у відповідь сказав: «А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?» Ісус сказав йому: «І ти Його ба­чив, оце Він говорить з тобою». Він же сказав: «Вірю, Господи!» – і вклонився Йому.

Слово Господнє