Літургійні читання на ХХVІІ неділю звичайну, рік В (РКЦ)

Перше читання
Ав 1, 2-3; 2, 2-4

Читання з Книги пророка Авакума

Докіль, о Господи, буду взивати – і Ти не вислуховуєш? Кричатиму до Тебе про насильство – і не рятуєш? Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Переді мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода. І відповів мені Господь і мовив: «Запиши видіння і вирізьби його виразно на таблицях, щоб у бігу можна було прочитати. Бо це видіння – на означений час. Воно віщує про кінець, і не обмане; та хоч би й забарилось, ти його жди: воно бо збудеться напевно, не спізниться. Ось безсилий той, в кого серце нещире, а праведний з віри своєї буде жити».

Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 95 (94), 1-2. 6-7аб. 7в-9 (П.: пор. 8а)

Хай серце ваше днесь не кам’яніє

Підемо, радісно заспіваємо Господу, *
будемо вигукувати Скелі нашого спасіння.
Прийдемо в Його присутність із хвалою – *
і радісно Йому пісні будемо співати. 

Підемо, поклонимося, припадемо, *
і впадемо на коліна перед Господом, який сотворив нас.
Адже Він є наш Бог, ми – Його народ, *
частина Його отари, вівці під Його рукою. 

Сьогод­ні, коли почуєте Його голос: *
«Не робіть закам’янілими ваші серця, як біля Мериви,
в день випробування в пустелі, де спокушали Мене батьки ваші. *
Вони випробували Мене, хоча Мої діла узріли».

Друге читання
2 Тим 1, 6-8. 13-14

Читання з Другого Послання святого апостола Павла до Тимотея

Улюблений! Я нагадую тобі, щоб ти розпалював Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук. Адже Бог не дав нам духа стра­ху, але духа сили, любові й поміркованості. Тому не соромся свідчити про на­шого Господа, ні мене – Його в’яз­ня. Але пе­ренось зі мною злигодні за Євангеліє силою Бога. Тримайся взірця здорових слів, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. Те добре, що довірене тобі, збережи Святим Духом, який живе в нас.

Слово Боже

Спів перед Євангелієм
1 Пт 1, 25

Алілуя, алілуя, алілуя

Слово Господнє перебуває віч­но!
А це те Слово Євангелія, яке вам сповіщене.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє
Лк 17, 5-10

† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу сказали апостоли Господу: «До­дай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зер­нят­ко, і повеліли б цій смоківниці: "Ви­рви себе з корінням і посади себе в мо­­рі!” – то послухала б вас. Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: "Негайно йди та сідай до сто­лу?”Але хіба не скаже йому: "Приго­туй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?” Чи подякує він рабові, який ви­ко­нав наказане? Так і ви, коли зробите все на­ка­зане вам, кажіть: "Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити”».

Слово Господнє