Літургійні читання на понеділок ХІV звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Перше читання
Бут 28, 10-22а

Читання з Книги Буття

          Коли Яків вийшов із Версавії пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг спати на цьому місці

          І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, і оце ангели ступають по ній вгору й сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив:

          «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, Я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що Я тобі обіцяв».

          Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа та й налив олії вгорі його. І назвав він те місце – Бетел, однак раніше те місто звалося Луз.

          Тоді Яків пообіцявся, кажучи: «Як Господь буде зо мною і збереже мене в цій дорозі, що її верстаю, і як дасть мені хліба їсти та  й одежі одягтися, так що вернусь я живим здоровим у господу мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде дім Божий».

          Слово Боже

Псалом респонсорійний
Пс 91(90), 1-2. 3-4. 14-15аб (П.: пор. 2б)

Тобі, мій Боже, вірю цілим серцем.

Ти, що живеш під Всевишнього покровом, *
що у Всесильного тіні пробуваєш,
скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, *
мій Боже, на котрого я покладаюсь».          

Він-бо спасе тебе від сітки птахолова *
і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, +
і ти втечеш під Його крила; *
щит і забороло – Його вірність.         

Тому, що він явив свою любов до Мене, +
Я його врятую; *
Я вивищу його, бо знає моє ім’я.
Візве до Мене, і Я озвусь до нього; *
Я буду з ним у скруті,          

Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тм 1, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Наш Спаситель, Ісус Христос, знищив смерть
і освітлив життя і нетління Євангелієм.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 9, 18-26

+ Слова Євангелія від святого Матея

          Коли Ісус промовляв, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тільки що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе». Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні Його.

          І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю Його одежі. Казала-бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю Його одежі, видужаю».

          Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе». І видужала жінка від тієї ж години.

          А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить». І насміхалися з Нього. Якже випроваджено людей, Він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.

          Слово Господнє