|
Римо-католицький календар
ІV Неділя Звичайного періоду, рік В
Перше читання
Єр 1, 4-5. 17-19
Читання з Книги пророка Єремії
За днів Йосії надійшло до мене таке слово Господнє: «Перш, ніж Я сформував тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я призначив тебе .
Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що Я накажу тобі; не лякайся їх, а то Я нашлю на тебе страх перед ними.
Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих. Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо Я з тобою, – говорить Господь, – щоб тебе врятувати».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 71, 1-2. 3-4а. 5-6аб. 15аб і 17 (П.: пор. 15аб)
Славити буду я Твоє спасіння
або: Господи, мої уста будуть сповіщати про Твоє спасіння.
На Тебе, Господи, покладаю надію, *
тож хай не буду засоромлений навіки.
У своїй праведності врятуй мене, мене визволь; *
прихили до мене своє вухо і дай мені спасіння.
Будь для мене Скелею притулку, *
в якій завжди я міг би заховатися;
Ти наказав мене спасти, †
бо Ти – моя Скеля і моя сила.*
Боже мій, з рук грішника мене визволь.
Адже Ти – моя надія, Господи, – *
Господь, моє уповання від юності моєї.
Від лона я на Тебе покладався, *
Ти вивів мене з утроби матері моєї.
Мої уста про Твою праведність будуть сповіщати, *
увесь день – про Твоє спасіння;
Боже, Ти мене навчив ще за юності моєї, *
і я досі розповідаю про Твої чуда.
Друге читання
1 Кор 12, 31 – 13, 13 (довше)
Читання з Першого Послання святого апостола Павла до корінтян
Брати! Ревно дбайте про більші дари, а далі я вам покажу ще кращий шлях.
Коли б я говорив людськими й ангельськими мовами, але любові не мав би, то став би я дзвінкою міддю або гучним кимвалом. І коли б я мав пророцтво і осягнув би усі таємниці й повноту знання, коли б я мав повноту віри, так що гори переставляв би, але любові не мав би, – то я ніщо. І коли б я роздав усе своє майно, коли би віддав своє тіло на всеспалення, але любові не мав би, то жодної користі не матиму.
Любов довго терпить, любов милосердиться, не заздрить, любов не возноситься, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, в усьому надіється, усе перетерпить.
Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково. Коли ж настане досконале, припиниться часткове. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то полишив те, що дитяче.
Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. Тепер триває віра, надія, любов – ці три; та найбільша з них – любов.
Слово Боже
Або:
Коротше читання (13, 4-13 )
Брати! Любов довго терпить, любов милосердиться, не заздрить, любов не возноситься, не гордиться, не поводиться непристойно, не шукає свого, не спалахує гнівом, не задумує лихого, не радіє з несправедливості, а радіє з істини; все переносить, усьому довіряє, в усьому надіється, усе перетерпить.
Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне. Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково. Коли ж настане досконале, припиниться часткове. Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то полишив те, що дитяче.
Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. Тепер триває віра, надія, любов – ці три; та найбільша з них – любов.
Слово Боже
Спів перед Євангелієм
Лк 4, 18
Алілуя, алілуя, алілуя
Господь послав Мене благовістити убогим,
проповідувати визволення полоненим.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 4, 21-30
Читання святого Євангелія від Луки
Того часу Ісус у синагозі почав говорити: «Сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших».
Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: «Чи не син це Йосифа?»
А Він промовив до них: «А як же ж, скажете Мені цю приказку: "Лікарю, вилікуй самого себе!” Зроби й тут, на своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі».
І Він промовив: «Воістину кажу вам, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. По правді кажу вам, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, коли стався великий голод по всій землі. Та до жодної з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту Сидонську – до жінки-вдови. І багато було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея , але ніхто з них не очистився, тільки Нааман – сирієць!»
Почувши це, всі в синагозі сповнилися гнівом. І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його до урвища гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його скинути; та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.
Слово Господнє
Повернутися назад
|