Літургійні читання на понеділок ХVІІ звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Мойсей зійшов з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були-бо списані з одного й другого боку. Таблиці ж були ділом Божим, і письмо – Божим письмом, виритим на таблицях. Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «воєнний сполох у таборі!» Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую».

І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою. Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.

Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?» Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла. Сказали вони мені: „Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, – не знаємо, що з ним сталося”. Я відповів їм: „У кого є золото, нехай здійме з себе”. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок».

Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх». Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота. Ой, коли б Ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з Твоєї книги, що Ти написав».

Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти Мене, того викреслю з Моєї книги. Нині ж іди, веди людей туди, куди Я заповідав тобі. Ось ангел Мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, Я покараю їх за їхній гріх».

Cлово Боже