Літургійні читання на вівторок ХХVIІ звичайного тижня (РКЦ), рік ІІ
4-10-2016, 10:39.
Вівторок ХХVIІ звичайного тижня
Перше читання
Гал 1, 13-24
Читання з Послання святого Павла Апостола до галатів
Браття:
Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків.
Та коли Той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував Його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, ані подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск. По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю.
Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські; на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі. Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував, і прославляли заради мене Бога.
Слово Боже
Респонсорійний Псалом
Пс 139 (138), 1-3. 13-14аб. 14в-15 (П.: пор. 24б)
Боже, веди нас давніми шляхами
Ти мене випробував, Господи, і знаєш.
Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. +
Думки мої здаля розумієш.
Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш;
Тобі відомі всі мої дороги.
Ти створив моє нутро,
Ти мене виткав в утробі матері моєї.
Хвалю Тебе, що сотворив мене так дивно;
діла Твої предивні.
Ти душу мою знаєш вельми добре
Кості мої не були сховані від Тебе,
коли постав я таємничо,
коли мене творено з землі глибоко.
Спів перед Євангелієм
Лк 11, 28
Алілуя, алілуя, алілуя
Блаженні ті, що слухають Боже слово
і його зберігають.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Лк 10, 38-42
+ Слова Євангелія від святого Луки
Ісус увійшов в одне село. Там якась жінка, Марта на ім’я, прийняла Його в хату. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова.
Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла».
Озвавсь Господь до неї і промовив: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї».
Слово Господнє
Повернутися назад