Літургійні читання на понеділок ХІХ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

На п’ятий день місяця, – це був п’ятий рік вигнання царя Йоахина, надійшло слово Господнє до Єзикиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним. Бачив я: ось cхопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню, і з-посеред нього з’явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби. Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила. І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила. Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тому, що здавалося престолом, видно було вгорі подобу чоловіка. І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього. Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі.

Слово Боже