Літургійні читання на вівторок ХV звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ)

За днів царя юдейського Ахаза, сина Йотама, сина Уззії, виступив Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремалії, цар ізраїльський, проти Єрусалиму, щоб завоювати його; та не здолали його здобути. Як же сповіщено домові Давида: Арам, мовляв, отаборився в Єфраїмі, – серце царя і серце його народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру. Господь же сказав до Ісаї: «Вийди назустріч Ахазові, ти й син твій Шеар-Ашув, на край водогону з верхнього ставу, на шлях, що йде через поле шаповала, та й скажи йому: Вважай, аби бути спокійним! Не бійся, і серце твоє хай не тривожиться перед отими двома недогарками-головешками, що куряться від полум’я гніву Реціна, і Сирії, та синів Ремалії, адже Сирія задумала на тебе лихо, кажучи: "Двигнімось проти Юди, налякаймо його, здобудьмо його для нас і настановімо над ним сина Тавела царем”». Так говорить Господь Бог: «Нічого з того не буде, так воно не станеться. Бо столиця Сирії – Дамаск, а голова Дамаску – Рецін. Ще шістдесят п’ять років, і Єфраїм перестане бути народом. Столиця Єфраїма – Самарія, і голова Самарії – син Ремалії. А якщо не повірите, не встоїтеся».

Слово Боже