Літургійні читання на четвер VІІ Великоднього тижня (РКЦ)

Перше читання

Діян 22, 30; 23, 6-11

Читання з Діянь Апостолів

У ті дні, бажаючи краще дізнатися, в чому звинувачують Павла юдеї, тисяцький звільнив Павла з кайданів і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон. І, привівши Павла, поставив його перед ними. Зрозумівши, що одна частина тут – садукеї, а друга – фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: "Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять!” Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. Адже садукеї твердять, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні Духа, а фарисеї це визнають. І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: "Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? Не будемо воювати з Богом!” А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Павла не роздерли, наказав воїнам увійти, забрати його з-посеред них і відвести до казарми. А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: "Кріпися, Павле! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!”

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 16 (15)

Боже, храни нас, Ти – надія наша

Або: Алілуя

Бережи мене, о Боже, бо я до Тебе прибігаю. *
Я кажу Господеві: "Ти – мій Господь”.
Господь – частка моєї спадщини й моєї чаші: *
Ти держиш мою долю.

Благословляю Господа, що дав мені пораду, *
що й уночі навчає мене моє серце.
Господь – переді мною завжди; *
тому, що Він у мене по правиці, не захитаюсь.

Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, *
і тіло моє спочиває безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в шеолі *
і не даси твоєму побожному уздріти зітління

Ти мені стежку життя покажеш, *
повноту радощів, що в тебе;
блаженство *
по твоїй правиці вічне.

Спів перед Євангелієм

Йн 17, 19

Алілуя, алілуя, алілуя

Віддаю себе за них у посвяту,
щоб і вони були освячені в істині.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Йн 17, 20-26

† Читання святого Євангелія від Йоана

У той час Ісус, підвівши очі до неба, молився такими словами: "Благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, – так, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, – щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти – в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, так як і Мене полюбив. Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу. Отче Праведний! Світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав. І вони пізнали, що Ти Мене послав. І Я виявив їм Твоє Ім’я, і виявлятиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я – в них”.

Слово Господнє