Літургійні читання на VIІ Великодню неділю, рік В (РКЦ)

Перше читання
Ді 7, 55-60

Читання з Діянь Апостолів. 

    Коли Стефан був повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога. І мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога». Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.
    І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

    Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 97(96), 1-2. 5-6 (П.: пор. 1а і 9а).

Господь керує цілою землею.
або:     Алілуя.

1. Господь царює, земля хай веселиться,  *
хай радується островів велика сила!
2. Хмара й темрява навколо Нього;  *
правда й справедливість – підвалини Його престолу.
   
5. Гори, як віск, тануть перед Господом,  *
перед Господом усієї землі.
6. Небо звіщає Його справедливість,  *
і всі народи бачать Його славу.

Друге читання
Од 22, 12-14. 16-17. 20

Читання з Книги Одкровення святого Йоана Апостола. 

Я, Йоан, почув голос, який говорив до мене:
    «От, приходжу скоро, і відплата моя при Мені, щоб віддати кожному, яка робота його. Я – Альфа і Омега, Початок і Кінець, Перший і Останній. Блаженні ті, котрі одяг свій перуть, щоб було право їм на дерево життя і через брами – ввійти в місто. 
    Я, Ісус, послав ангела мого засвідчити вам про це в церквах. Я – корінь і паросток Давида, ясна зоря досвітня».
    І Дух і Наречена говорять: «Прийди!» І хто чує, нехай каже: «Прийди!» Хто спраглий, нехай приходить; хто бажає, нехай бере воду життя даром.
    Говорить, хто свідчить це: «Так, приходжу скоро». 
    Амінь, прийди, Господи Ісусе!

   Слово Боже.

Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 14, 18

Алілуя, алілуя, алілуя.

Не полишу вас сиротами,
прийду до вас і зрадіє ваше серце.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Йн 17, 20-26

+ Слова Євангелія від святого Йоана.

Під час останньої вечері Ісус, підвівши очі до неба, молився такими словами:
    «Отче Святий, не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в Мене, щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в Нас об’єднані; щоб світ увірував, що Ти Мене послав. 
    І славу, що Ти дав Мені, Я дав їм, щоб вони були одно так само, як і Ми одно. Я – в них, і Ти – в Мені, – щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси Мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив Мене. 
    Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти Мені передав, перебували там, де і Я, щоби й вони були зо Мною та й побачили мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив єси Мене перед заснуванням світу. 
    Праведний Отче! Світ не спізнав Тебе, але Я Тебе спізнав, а й оті спізнали, що послав єси Мене. І об’явив Я їм Твоє ім’я, і об’являти буду, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них перебувала, – а Я в них!»

    Це є слово Господнє.